Реал політік

Ви нічого не знаєте про політику, якщо не були на селі. Оті ваші Ланістери із Старками – малі діти проти баби Олі і діда Андрія. Особливо сільський політикум збурюється появою на кутку нової людини. Людей тут небагато і каждий має свою вагу. Якщо у селі сємдесят дворів, то ти вже не якийсь там один голос від 40 мільйонів, а півтора процента од популяції. А це, я вам скажу, величина. Трамп он в Америкі президентство виграв з меншим відривом.

Сільська політика має одну важливу особливість: село мале і ти нікуди не дінешся з того села. Вага помилки дуже велика. Наприклад, мені порекомендували одну людину і я навів про неї справки. Так от шо мені сказали: ну, в плані працьовитості зауважень нема ніяких. Але робив на Чутовці роботу, а потім в холодільнику шось пропало. Років 10 назад діло було. А ще, років 15 тому, до них у хату міліцію викликали. Після цього 10 років нічого поганого не помічалось, але рекомендувати не беруться. Ненадьожний і вспильчивий, балакають. Отака в сількій ріал політік ціна помилки.

Тому розмови всі ведуться дуже обережно. Боже упасі поділитися своїми переконаннями, якщо вони не такі, як тут прийнято. Будеш потім фріком для всього села. Починають балачки дуже здалеку і дуже обережно, як коти ходять. Про погоду, асфальт до Пирятина, ціни на лампочки в Києві. Для першого разу і досить. Сидять потом на лавочках, аналізірують: шо б іще такого спитать, шоб понять. шо то за чоловік.

Так само, як в ігрухах, в сільській політиці дуже допомагає торгівля. Як тіки купиш пару раз картоплі чи молока, твій дипломатичний рейтинг починає стрімко зростати. Відкриваються нові можливості і тебе навіть починають залучать в тайні союзи проти алкоголіків із сусіднього кутка. Звичайно, не прямо, а через многозначітєльні намьоки і оповідки, що про тих алкоголіків люди балакають.

Воно і прикольно, що у Києві ти ніхто, а тут – фігура! Але розслабляться теж не варто. Два рази когось не взнав і не поздоровався і всьо, імпічмент. Тож хожу ввечері з фонариком і з усіма вітаюся. Я тут пока політичний стажор – слухаю старших і сам собі строго так кажу: Марченко! Чемний будь!

Сергій Марченко

Добавить комментарий