Перевіряй «зраду», перш ніж її репостити

Богдан Карпенко:
Бачу, з подачі депутата ОППОблоку Ларіна розганяється нова зрада: що Україна опустилась на чотири сходинки в «Індексі економічної свободи» від досліджувального центру Heritage Foundation, зі 162 на 166 місце, і що наші сусіди — дуже відсталі країни.

Маю декілька слів. Депутатам Оппоблоку варто глянути за ось цією лінкою на вікіпедію, де знаходиться архів даного рейтингу за останні роки, і вияснити для себе, що Україна була внизу таблиці і у 2013-му, і у 2012-му, і у 2011-му, і у 2010-му. Це перше.

Друге: депутатам Оппоблоку варто звернути на показник Індексу, і тут, «внєзапно», ми побачимо, що на 2017 рік цей ідекс нашої країни зріс на +1.3 пункта, а сам показник 48,1 є вищим, за аналогічні показники 2013-2010 років.

Читать дальше


Как найти правду в стране лжецов

Исследователи предложили способ находить правду путем демократического голосования, даже когда большинство верит в ложь.

Давайте для разминки решим задачку про вампиров.

В одной стране живут люди и вампиры. Люди говорят правду (то есть то, что они считают правдой), а вампиры — из вредности — всегда врут. При этом и люди, и вампиры могут быть безумцами, а у безумцев все вывернуто наизнанку: они правду искренне считают ложью, и наоборот. Тем самым безумный вампир будет говорить правду (поскольку он думает, что это ложь, но из вредности по-вампирски отвечает наоборот). Как с помощью одного вопроса определить, беседуете ли вы с вампиром или с человеком?

Предоставим читателю обдумывать эту задачу до конца нашего повествования. Отметим, что когда он найдет решение, то удивится: оказывается, даже в этом выдуманном мире тотальной лжи и безумия отыскать правду не так уж сложно. А знаете почему? Потому что правда принципиально отличается от неправды: она лучше (и это исчисляется математически). Впрочем, этот пункт тоже разъяснится лишь к концу нашей истории.

Читать дальше


Смотрим и распространяем


ссылка на ютуб

Богдан Карпенко:
Якщо коротко описати ситуацію, яку бачу по моніторингу соцмереж: група давно відомих і добре підготовлених провокаторів, яка зібрала навколо себе аудиторію ретранслюючи популізм, активно провокує владу на силові дії, прикриваючись волонтерами, ветеранами, добровольцями, котрі, в силу активного зомбування лютим популізмом, маніпуляціями, відвертою брехнею, не здатні рахувати далі, ніж на крок уперед, і не бачать абсолютну пагубність власних дій. Станом на сьогодні, прихильникам даних провокаторів надійно внесли у голови, що «головний ворог не у Москві, а у Києві», і що «терористичні війська у ОРДЛО знаходяться не через підтримку збоку армії РФ, та техніки РФ, а через контрабанду, бізнес олігархів». Тобто, у таких людей цілком і повністю відключене розуміння реальної ситуації, і створена картина внутрішнього конфлікту, де відсутній Кремль, як агресор. Спроби пояснити зазомбованим провокаторами українцям, що їх зараз використовують для руйнування країни, призводять виключно до різкої агресії з боку зазомбованих маніпуляціями, криками про «інфотітушок», проклинаннями, погрозами «вішати порохоботів», «відправляти порохоботів на підвал» тощо

Ціль провокаторів, які сьогодні представляють політичні сили Коломойського, Садового, Саакашвілі, Тимошенко: максимально розкачати любі зіткнення між зазомбованими маніпуляціями українцями, та владою, через соцмережі, та підконтрольні ЗМІ, щоб за допомогою маніпуляцій щодо даних зіткнень спробувати підняти внутрішній бунт в Україні. Дані політичні сили сподіваються прийти до влади через створену кризу (а, можливо, і мають вже домовленності з РФ). Реальність же буде наступна: ситуацією неодмінно скористається агресор, а Захід погодиться, що легше домовитись з Росією, чим з палаючою внутрішніми протиріччями Україною. Наслідок — втрата нами незалежності.