Підсумуємо

— Ніхто не вийде на протести;
— На Майдан не прийде мільон;
— Янукович не втече;
— Україна не зможе провести вибори;
— Асоціацію з ЕС не підпишуть;
— Україна розвалиться;
— Україна замерзне;
— Кредит МВФ не дадуть і Україна загине;
— Мариуполь здають/здадуть/здали;
— Долар буде по 250 грн;
— НАБУ не зможуть створити;
— НАЗК не зможуть створити;
— Після націоналізації Привату економіка знищиться;
— Безвіз Україні не дадуть;
— Економіка України ніколи не буде рости;
— Долар буде по 40;
— Українська Армія не буде існувати;
— В Армії не буде нової форми/зарплат/таланів/сухпаїв;
— Мед реформа не буде створена/прийнята/успішна;
— Джавеліни Україні не дадуть;

Шо я там ще забув?

Роман Пелех

— Звільниться Абромавічус — Захід від нас відмовиться
— Сирия в обмен на Украину.Донбасс в обмен на Крым.
— Порошенко свергнут до конца текущего месяца.
— Дострокові вибори восени/весною (кожного року)
— Безвіз дадуть, але будуть вимагати справки з ЖЕКу на кордоні
— Санкції проти Росії відмінять
— Моторолла сидітиме у Раді
— Росія ніколи не пустить нас до НАТО!
— Весь малий бізнес закроється після заборони ВКонтактє
— Пройде гей-парад і всі стануть геями


Развлечение на майские

Находите в интернете ватника. Показываете ему этот пост. С наслаждением слушаете, как у ватника рвутся шаблон и пукан.

На первом фото — памятник павшим советским солдатам в освобожденном от «украинских фашистов» городе Лутугино (пос. Челюскинец), который находится под контролем «ЛНР». Это там где русский мир.

На втором — памятник советским воинам в Яремче Ивано-Франковской области. Это там где все «бандеровцы и русофобы».

Денис Казанский


Як буде «жиза» українською?..

Головне питання травневих свят для киян у першому поколінні – як не дати батькам на селі посіяти город. Питання непросте, бо город в Україні – сакральна вєщь. Хочеш, не хочеш, а сіяти треба. Положено. Аргументи «нащо воно тобі треба на восьмому десятку» і «куди ти те все будеш дівать», не діють. Пригодиться.

Але ж батьків жалко. Хочеться, щоб хоч на пенсії відпочили. Тоді в хід ідуть хитрощі й маніпуляції. Внукам треба десь гратися — і третина огороду засівається травою під газон. Внукам треба фрукти — і ще одна третина городу йде під сад. Сільські батьки турботливих городських дітей погоджуються зі згортанням своїх картопляних володінь підозріло легко. Протестують, для годиться, але якось в’яло, без огонька. І коли ти вже думаєш: «Дякувати Богу, вгомонилися на старості років!» і спокійно вертаєшся у місто, вони беруть, по тихому, ще один город за річкою. І ще один, менший, на Заямі. І зовсім малесеньку грядку на Чутовці. Соток тридцять. Ну а шо?

Сергій Марченко