Я не можу отримати задоволення (c)

Сестра знов пише і плаче, що у школі задовбують Шевченком. Всі його там вже ненавидять і обзивають мудилою. Час йде — а у нас все стабільно))

Я говорю: Марійка, Шевченко крутий, то просто вчителі з нього плекають образ мудила. От уяви, як би вони розповідали, приміром, про Міка Джаггера.

Тепер на пару придумуєм план такого уроку:

«Мік Джаггер народився 27 липня 1943 року у мальовничому куточку Дартфордщини у сім’ї вчителів. Змалечку у хлопчика виховували дух патріотизму. Малий Мік зростав не лише у почутті любови до рідного краю, але і у закоханости у музику. Переспіви, які постійно лунали з радіо, дали малому впевненість — саме з цим світом він пов’яже своє майбуття.

Вже згодом Мік потоваришував з двома юнаками, такими ж патріотами та дисидентами — Кітом Річардсом та Браяном Джонсом. Разом вони заснували колектив «Перекотиполе», композиції якого увійшли до золотої скарбнички світової музики. Окрім професійних надбань, учасники колективу зуміли стати порядними людьми, вірними чоловіками та люблячими батьками».

І якшо ви зараз ржете, то акстіться. Колись, будучи на хайпі, до нас в універ приїздив Любко Дереш. То студентка філфаку, представляючи його у величезному залі, сказала наступне: червною стрічкою кріз творчість Любомира Дереша проходить тема любові до Батьківщини. Опіздошеності пана Любомира не було меж.

Лєна Чиченіна

Добавить комментарий