Чи можна Україну намазати на хліб?

— Ти неправильно агітуєш, — пишуть деякі. – Ні в тин ні в ворота.
— Чого се?
— Ти для своїх розпинаєшся, а їм і так усе ясно. А для чужих твої аргументи мимо. Їм політика до одного місця, її на хліб не намажеш.

Ну добре, спробую.

Безвіз. Просто нагадаю: віза C i D, туристична, гостьова, транзитна, культурна, студентська, медична. Разова від 30 євро плюс консульський збір 20, піврічна 300 через Нідерланди. Пам’ятаєте? Із задоволенням пройшлася російськими туристичними форумами, все як у нас 5 років тому, тільки гірше, величезна кількість відмов, жорсткі вимоги до документів і заставної суми, процвітають візові посередники, ціна за «порєшать» від 500 євро, для кримчан більше. Скільки бутербродів можна купити за 500 євро?

Децентралізація. Вашу дитину годують у школі? Моїх так, у початковій безкоштовно, у старшій 19 грн. у день. Є регіони, де безкоштовні обіди доповнюють безкоштовні підвечірки.

На Росії дітей у сільській місцевості годує «Червоний хрест» у рамках гуманітарної місії. Сільські діти втрачають свідомість від голоду.

До війни ми сиділи на російських кулінарних форумах, обмінювалися рецептами. Зараз заглянула з дослідницькою метою. Отже, записуйте, дівчата. Щоб приготувати моцареллу у домашніх умовах, вам знадобиться літр коров’ячого молока, стакан кефіру, ложка оцту, каструля і друшляк.

«Для новичка процесс будет небыстрым, но строгое следование рекомендациям даст необходимый результат — у вас будет своя моцарелла».

А ще своя ікра з моркви і желатину, своя паста з кормового борошна і свій хамон з любительської ковбаси. Неймовірне пониження якості продуктів і спрощення технології. На заліссі не їдять, а «кормятся».

Медицина. Перше, що я чую від людей, які зараз потрапляють у стаціонар – продукти не передавай, годують нормально. Тема медичної реформи болюча, дуже залежить від конкретних виконавців на місцях. І якщо головний лікар саботує реформу, відмовляючись своїми руками перекривати власні канали доходів, боротися з цим складно. Але пацієнт має чітко знати: ось перелік безкоштовних послуг. Ось перелік ліків, які закуповуються за рахунок бюджету для конкретної клініки. Ось гарячі лінії Міністерства. І далі вже вибір кожного – платити чи не платити, подавати скаргу чи мовчати.

І порівнюємо: «Здесь не гостиница»: в Крыму беременная умерла из-за медиков, которые выгнали ее на улицу в январе».

Так, стоп. А чому ти все з Росією порівнюєш?

Шановні, а з чим мені порівнювати? Ви ж сюди закликаєте не Європу і не Америку, а Росію. Єдиний раз я стикнулася з ватником, якому ввижалися американці, а так всі росіянами марять. («И вот привезли под Дебальцево целые автобусы, и как началась стрельба, они как рвонули в разные стороны, и все негры!» — «У смислі, негри?» — «Негры. И чехи, из Чехословакии»)

І Росія приходить на ваш заклик. З’являється у вигляді своїх голодних синів. Яким у нас, виявляється, класно. І все подобається, і квартири, і магазини, і цивілізація. І газ у кожній хаті, і унітази. І навіть наша комуналка подобається, дороги. Для яких розграбований і розбомблений Донбас, спаплюжений Крим – це вершина, найкраще, що вони бачили у житті.

Біда тільки, що заселяються вони у будинки людей, які цього не хотіли, і тепер по Інтернету спостерігають, як окупанти фотографуються у їхніх інтер’єрах, возять дітей у їхніх візочках та їдять на їхніх кухнях.

Це ті, кому пощастило втекти, а скільки замучених і пограбованих українців лишилося в землі? А їхні сусіди тут же під боком, або за якихось десять-двадцять кілометрів в сторону досі питають – так что мне дала ваша Украина? Ее на бутерброд не намажеш.

Тамара Горіха Зерня (А шо там у ПП?)