Посади трьох друзів читати Лі Кван Ю

Я тут застудився, аж до втрати голосу. І в перервах між чаєм і кашлем читаю 900-сторінкові мемуари Лі Кван Ю.

Я гарантую що ЖОДЕН антикорупціонер (та й жоден політик), котрий цитує дідуся — його творів не читав.

Ви знаєте скільки сторінок з тих дев’ятиста присвячено корупції?

Аж 19 і фрази про «посадити трьох своїх друзів» там немає.

Там — про моральні зобов’язання чиновників та керівників держкомпаній і їхні подачі у відставку при виникненні хоч якоїсь моральної дилеми.

Там — про нормальну зарплату, адекватну заробіткам спєца на попередньому місці роботи.

В інших, невеличких, статтях — про немилосердну боротьбу з «всепропальними» мас-медіа у власності іноземних бенефіціарів та з фінансистами, котрі приходили в Сінгапур щоб «скуповувати мавп дорого» — пам’ятаєте того анекдота?

А десь так сотень сім з дев’яти — то сторінки про міжнародні переговори (з успіхами та невдачами) і про комунікування з багатонаціональним сінгапурським народом та тими, хто був згоден конструктивно представляти інтереси тих народів. Тих хто був не згоден — якось в країні дуже швидко не залишилось.

Шалено рекомендую. Лі Кван Ю, З третього світу в перший.

Oleh Peleshchak