Фото дня

Жилой комплекс Камамбер в парижском пригороде Noisy–le–Grand.

На самом деле, он называется «Arènes de Picasso» — массив социального жилья, спроектированный и построенный в начале 1980-х годов вокруг Площади Пикассо в парижском пригороде Noisy-le-Grand. По замыслу отражает абстрактное представление перевёрнутой телеги, но его цилиндрические корпуса больше напоминают тот самый сыр.

Читать дальше


Для адептов теории «хуже не будет»

В принципе, популярность такого тезиса в Украине очень удивительна. Ведь у нас за последние годы уже не раз бывало «хуже», и уверенность, что сейчас уже точно «хуже не будет» иррациональна до невозможности.

Но теперь о цифрах. Ниже график средней зарплаты в Украине. Динамика. И мы видим, что сейчас средняя зарплата находится возле пиковых значений в истории Украины. Почти исторический максимум. И если динамика сохранится, то в течении полугода мы получим исторический максимум по долларовой зарплате в Украине. Да да, долларовой. А не в гривнах. И одновременно график показывает, как легко может «стать хуже». Собственно, уже два раза ставало. Резко хуже.

В чем особенность текущей ситуации? В естественности роста доходов, если можно так сказать.

Рост доходов до пика в 2007 году был вызван резким притоком иностранного капитала на фоне сумасшествия в мире. Дикий рост в мире, рост прежде всего в финансовом секторе, обусловил как резкий рост цен на сырьевые товары (в то время состояние Ахметова оценивалось в 32 млрд долларов, а не то, что жалкие цифры сейчас) так и приток капитала в Украину. Банковские группы заходили, покупали украинские финансовые учреждения, которые «шо дурни» начинали кредитовать все, что движется. Как результат, экономика рванула вверх, рванули одновременно и зарплаты. Но как ни крути, это был рост доходов в кредит. Кредит получал в основном частный сектор, но это не меняет сути. И еще одна особенность – фиксированный курс. Ведь мы помним, что зарплата измеряется в американской валюте. И когда приток капитала сменился оттоком, а курс рухнул, сказка закончилась. Депрессивную осень 2008 года помнят многие.

Читать дальше


Все, що ви хотіли знати про каву, але соромилися запитати у Уляни Супрун

Якщо ви довго шукали науково обґрунтовану інформацію про каву та вже заплуталися в результатах щоденних досліджень про її шкоду та користь — цей пост для вас.

Дуже хочеться написати статтю, яка дасть універсальну відповідь, скільки пити кави і як вона вплине саме на ваше здоров’я, але єдиного правила немає. Різним людям та за різних обставин кава може як бути корисною, так і шкодити. Втім, якщо ви помірно споживаєте каву просто заради задоволення, а не стимуляції мозку, то вона корисна.

Кава — це зерна рослин Coffea arabica (арабіка) та Coffea canepthora (робуста). Сама ж активна речовина кофеїн притаманна не лише роду Coffea, а й понад 60 видам рослин — їх кофеїн захищає від поїдання травоїдними. Люди почали вживати кавові зерна коли побачили, що гірські козли в Ефіопії, після того, як погризуть каву, стають надто жвавими навіть як для козлів.

Кава містить кофеїн та низку поліфенольних сполук та ефірних олій. Фенольні сполуки кави називаються хлоригенові кислоти. Саме вони передусім зумовлюють корисний вплив кави на здоров’я. Вони діють як антиоксиданти — сполуки, що спиняють ланцюги вільнорадикальних процесів. Поліфеноли кави та кофеїн впливають на інші біохімічні процеси і на те, як нейрони спілкуються між собою.

У 2016 році каву виключили із переліку потенційно канцерогенних сполук, і внесли до списку речовин з протипухлинною дією. https://bit.ly/2VnCWvI. Зараз каву визнають як елемент здорового раціону.

Дослідження показали, що кава добре впливає на такі процеси в нашому організмі:

Читать дальше