Який народ — така й «еліта»

Ну що ж, маємо країну- картковий будиночок. Доки не вибудували інституції, стійку систему влади, незворотність реформ, усе трималося на особі Порошенка. Прийшов якийсь наперсточник і 73% лягли йому до ніг. Рада й уряд мали показати йому його місце. Показали… Наввипередки побігли втілювати мрію новічка про дочасні вибори. Бо ж кожен думає, що й собі щось на цьому добавлять.

А тут і Гройсман схаменувся — вибори ж на носі, а на них краще іти з опозиції. Та й доки він буде готувати бюджет, інші посядуть місця в парламенті. І щойно Володимир Борисович теж заявив, що подає у відставку. А коли прем’єр іде у відставку, то це за Конституцією відставка всього уряду. Відставка, якої в принципі не могло бути! У нас будуть лише в/о які будуть виключно займатися виборами — усі ж туди кинуться.

А ще ми чекаємо на місію МВФ, а вони з в/о переговори не ведуть. Розумієте, про що я? Про Бєню Коломойського. Він же чітко вам ще до виборів сказав: готуйтеся до дефолту, він вигідний, олігархам вигідний. А всім українцям пора звикатися до нової реальності. Ласкаво просимо жо Венесуели!

Зупинити якогось дрібного шахрая доволі легко. А коли сильні і мудрі раптом погоджуються грати з ним в наперстки?..

Тарас Чорновіл

А может наоборот — правильно делают? Для тех, кто оказался в оппозиции, сейчас главный лозунг «чем хуже — тем лучше», поэтому есть смысл ускорять события. Чем быстрее всё наебнётся — тем быстрее вернёмся на прежний курс. Если выживем, конечно.