Голос розчарування

Вакарчук у програмі «Право на владу», 1+1: Ми не виграємо війну проти Росії, якщо не почнемо вигравати війну внутрішню — проти корупції, проти олігархів, проти тих, хто сьогодні узурпував всю владу.

Ця фраза наштовхнула мене сформулювати причини чому я його не переношу на дух.

Ця фраза є одною з модифікацій основного меседжу кремлівської пропаганди 2015 року

Звучав цей меседж приблизно так:

«Не надо бороться за Крым, начните жить лучше в 10 раз и Крым сам вернется»

Цей меседж активно нав’язувався не такими свнсбками в часи коли зруйнована економіка 2014 року позначилася на курсі долара і на матеріальному становищі громадян.

Потім в 2016 і далі, коли матеріальне становище почало покращуватися, з’явився безвіз та інші фішечки, меседж несподівано трансформувався.

Ніхто з свнбак вже не розказував «почніть жити краще», бо вже почали жити краще ніж на окупованому Донбасі, а потім почали жити краще ніж в окупованому Криму.

І як бачите, ніхто назад не проситься.

Тому цей меседж трансформувався в щось таке:

«Поборите сначала коррупцию, а потом сможете выиграть войну» «Коррупция враг №1».

Але це все та ж сама сцянина.

З таким же успіхом можна відправляти боротися з брехнею чи відправляти боротися з хворобами ітд. І тільки після цього братися за війну.

Ну і головне, що причини і наслідки ніяк не пов’язані. Бо я не уявляю зв’язку між тим, що начальник ЖЕКу перестане брати хабарі і капітуляцією хла. Навіть не уявляю зв’язку між посадкою Насірова і капітуляцією хла. І навіть якщо посадити Ахметова, то хло не капітулює.

З корупцією треба боротися, з бідністю треба боротися, з брехнею треба боротися, з хворобами треба боротися, але не треба це зв’язувати з війною, з реальними загрозами і реальним ворогом, що стоїть на кордонах з мільйонним військом.

Тим самим носії таких меседжів зробили все можливе, щоб для українців перестала існувати війна, щоб українців почала вбивати недовіра, щоб вороги перестали бути ворогами, що й привело до реваншу.
І пан Вакарчук був одним з хедлайнерів цієї теми.

Тому він особисто огидний мені не тільки як політик, а й як людина.

Mason Lemberg