«Зламав систему», блять

Під валом критичних публікацій в соцмережах та ЗМІ, міністр економіки Тимофій «я дебіл» Милованов був змушений визнати катастрофічні процеси у промисловості України.

Що ми взнали з цього повідомлення міністра.

1. Милованов не вважає системним фактором дії «ЗекоМанди». Він не здатен провести пряму паралель між «півроку як до влади прийшов Зеленський» і «півроку як почалась криза в економіці». Хіба ж можуть бути якось пов’язані ці речі? То просто співпадіння!

2. Милованов не вказує на помилки Зеленського-Баканова-Гончарука, наприклад «не можна кошмарити великих платників податків, типу Криворіжсталі або тютюнових гігантів». Замість визнання помилок він переводить стрілки на «нестачу попиту», а це фактор зовнішній, отже вдіяти нічого не можна.

Читать дальше


Словом і Сокирою

Привіт, любі.

Це Сокира, і це відповідь на питання “Що ми будемо робити, і чи є в нас план, якщо буде повна ср… зрада?”

Давайте поміркуємо разом.

Нова влада робить свої справи в турборежимі — швидко, безкомпромісно, пафосно та тупо. Часто речі, що вона робить, небезпечні для держави, а подеколи — і для неї самої. Вона не дуже розумна.

Ми реагуємо на цю шкоду. Які в нас є для цього засоби — з тих, про які можна писати на Фейсбук?

Це мітинги та акції. Там, де ми не можемо взяти напором, ми беремо креативом. Там, де нам не вистачає власних сил, ми приходимо з друзями.
Це розслідування та розгін здобутої інформації. Те, що мали б робити журналісти, але якось не завжди складається.
Це походи в посольства і розмови з експертами — справжніми, а не фейсбучними.
Це перемовини з партнерами — часто непрості і не завжди приємні.
Це заклики, скарги та петиції, це збори коштів та електронні голосування, це власні відео та виступи в медіа.
Це все, що допомагає розповсюдити наші послання. Допомагає розповісти, що влада робить не так, і як цьому завадити.

Чи це приносить користь?

Так. Ми звертаємо увагу людей на те, що вороги нашої країни та друзі власних карманів хочуть приховати. Ми робимо життя продажних суддів незатишним, ми змушуємо політиків знати, що їх дії не проходять непоміченими, бачити та чути людей, які дивляться на них недобрим, рішучим оком. І не тільки в Києві, але і в регіонах. Скоро робитимемо те саме і за кордоном — ми створюємо мережу міжнародних осередків, що дозволить нам дошкуляти жулікам, куди б вони не намагалися поїхати.

Нам вдається — і це інколи дивує нас самих. Нацбанк (як і раніше Нафтогаз) із нашою допомогою відмахується від олігархів. Разом із численими колегами по Руху опору капітуляції та друзями з парламентських фракцій ми змусили владу зрозуміти, що просто піти на поводу у росіян та вати — погана ідея. А, повірте, такі настрої були панівними ще кілька місяців тому.

Читать дальше


Домбас и Луганда?

Тут насєлєніє за парєбріком вибирало назви для нових планет. Ну є така можливість для країн. І обрали. На всєнародномо голосованіі. Серед багатьох назв перемогу отримали:

Домбай и Тибєрда…

Йож ти в панамкє, шо це?
От реально, без Гуглу, шо це?
Прізвища фізрука та трудовіка з Урінгоя? Чи брачуущіхся з Мордовії?

А головне — якого дивного ці слова знає більшість проголосувавших?

Домбай і Тібєрда…

Для порівняння, українці свої зірки назвали Берегиня та Тризуб.

А в них Домбай і Тібєрда…

#ДаХєрТамМиАдінНарод

Денис П’ятигорець


Лец срач бегин

Конечно же «живая ёлка» лучше, если есть возможность и если вся инфраструктура под это продумана.
Считайте:
1. Полностью биоразлагаема.
2. За период роста выделяет кислород, потребляет углекислый газ, обогащает почву.
3. Даёт локальную занятость людям.
4. Может выращиваться на землях, непригодных для сельского хозяйства.
5. После праздников должна быть переработана, что даст ещё занятости людям.
6.Можно переработать в топливо для котлов.
7. Можно переработать в целлюлозу
8. Можно вытопить смолу для последующего использования.
9. Можно создать целую культуру бронирования ёлок, посадки и прочих вещей с дополнительной прибылью.

А не то что эти пластиковые поделки…

Sergey Petrenko