Відверто

Текст міг би розпочинатись пафосною пацанською цитатою про поразки, які роблять тебе сильнішим, але, даруйте, ми тут майже третій рік без російських соцмереж. Так що обійдемось простим усвідомленням того, що без поразок неможливо в українській політиці. Головне – визнавати їх та надалі не допускати. Ми свої, наприклад, визнаємо.

Так, вони були, так, було гірко всім нам, так, ми помилялись, і так, цей текст буде про наші поразки у 2019 році. А ще про те, з чим продовжимо боротись у 2020. Беріть у руки ромашковий чай, щоб бути спокійним, та пігнали!

ПОХІД НА ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ. Пригадуєте, тоді ще ніхто не знав, що стрельне в голову новообраному президенту Зеленському? Розпустить парламент чи залишить? Веселі були часи, щось там ще Конституційний Суд вирішував, дебати були, дискусії, закони різні, але то таке, дрібнички… Зрештою, як ми всі знаємо, країна, включно з «Демократичною Сокирою» пішла на дострокові парламентські вибори. На той момент ми не змогли знайти зайвих 4,5 мільйона гривень застави, щоб іти у Раду партійним списком. Було прийнято рішення висувати кандидатів на мажоритарних округах. Їх було десять, десять наших найкращих та найвідчайдушніших воїнів, які вступили в нерівну боротьбу з господарниками та фітнес-тренерами від ЗеКоманди.

Жоден з наших висуванців не переміг. Найкращий результат показав Антон Колумбет. На 218 окрузі у Києві він набрав 4,32%. Ми вважаємо це поразкою та беремо повну відповідальність за неї. Хоч можна й написати три розділи про особливості тієї кампанії та віднайти тисячі причини, чому так сталось. Але цього не буде. Чимало з вас хотіли бачити партію в парламенті. Цього не сталось. Продовжуємо працювати далі.

ПНВК. Коли ми розпочинали говорити про небачені економічні вигоди від введення податку на виведений капітал замість податку на прибуток, усі дивились на нас із роззявленими ротами та круглими очима, питаючи «а шо це таке, отой ваш пеенвека?» Пройшло багато місяців мітингів, дискусій, просування цієї реформи (дійшли аж до законопроєкту) серед владних кіл. Зрештою обіцянка ввести податок на виведений капітал з’явилась у передвиборчих програмах найсильніших кандидатів у президенти та найбільших політичних партій. Більше ніхто не питав, що це таке. Тепер просто сперечались, чи треба воно Україні.

Після виборів президент Зеленський зустрівся з бізнесом, де сказав «хах, піймав на передвиборчу обіцянку». А якщо геть дослівно, то він повідомив, що ПнВК не на часі, хоч це було написано в його програмі. Не те, що ми очікували негайного виконання програми кандидата, просто якийсь осад залишився на душі… Той факт, що закон про податок на виведений капітал досі не прийнятий, ми вважаємо своєю поразкою. Хоч є і кілька вагомих зовнішніх чинників. Тема ПнВК у другій половині року загубилась серед ідіотських намірів влади раптово помиритись з Росією, серед незліченних судів по Приватбанку та іншої чортівні, що творила команда президента. Однак, ми як єдина партія, що публічно та активно, займалась лобіюванням ПнВК, вважаємо, ми не довели справу до кінця. Ми не впевнені, що у 2020 році Україна отримає податок на виведений капітал. Швидше за все, будуть інші завдання та цілі.

КАНАБІС. Ми єдина політична партія в Україні, яка відкрито та активно виступає за легалізацію канабісу. Весь цивілізований світ переконався, що він потрібен. Частина цивілізованого світу вже його легалізувала, інша частина зробить це в найближчі кілька років. Але українські чиновники всіма силами не дають Україні навіть наблизитись до вивіски «цивілізований світ». Наприклад, новий заступник Авакова Олександр Гогілашвілі, який вважає, що 2 мільйони онкохворих можуть почекати, тому що частина з них прикидається хворими, а частина розглядає легалізацію як бізнес. Або нова міністриня охорони здоров’я Зоряна Скалецька, чия позиція щодо канабісу до сих пір незрозуміла, як і ситуація навколо МОЗу та регіоналами, що хочуть його захопити.

У 2019 році ми спільно з іншими активістами та громадськими організаціями провели багато акцій на підтримку легалізації канабісу. Вони продовжаться і у 2020-му. Але ми навряд чи матимемо підтримку в профільних міністерствах чи комітетах. Те, що канабіс не легалізували минулого року – наша поразка, оскільки тоді були одні з найсприятливіших умов для цього. Навіть попри Арсена Авакова, який кілька разів свідомо блокував реформу. Канабіс – наш програмний пункт і він не виконаний. Це поразка.

А тепер пропонуємо перемкнутись на речі більш обнадійливі. Є теми, які, на жаль, складно вирішити впродовж одного календарного року. Вони потребують значних ресурсів – як фізичних, так і фінансових, а також сприятливих умов в роботі державних органів, зокрема правоохоронних, та трішки фортуни. Зараз ми розповімо про те, що теж не вдалось завершити в минулому році. Зате в цих напрямках пророблено великий шмат роботи і є намір добити це у 2020. Тож говоримо про те, за що

БОРОТЬБА ТРИВАЄ.

ІГОР КОЛОМОЙСЬКИЙ. Ні, боротьба за нього не триває. Олігарх нам тричі не здався. Триває боротьба проти присутності Коломойського в нашій політиці та його впливу на фінансове становище громадян України. Ми не те, що хочемо мінімізувати присутність Ігоря Валерійовича в цих сферами, ми прагнемо, щоб олігарх пішов під суд (наразі всі надії на американський) та сповна спокутував свої гріхи, провівши кілька десятків років за ґратами.

У минулому році ми відстояли Приватбанк. За не цілий рік ми провели як мінімум П’ЯТЬ великих акцій під судами, де вирішувалась доля Привату. Це — ЗДИРАННЯ ШКІРИ З ПРОДАЖНОГО СУДДІ АБО ТРОХИ ПРО МИСТЕЦТВО, «ДО СВИДАНЬЯ, НАШ ЛАСКОВЫЙ БЕНЯ», ACHTUNG MINEN (ЗАКРЕСЛЕНО) BENIN, ПРИБЕРИ РУКИ, SURKISS MY ASS. Це, підкреслюємо, МІНІМУМ. Були ще інформаційні кампанії із залученням наших заокеанських друзів, десятки лонгрідів Швеця та виступів інших партійців на телебаченні. Тож наразі Приватбанк належить державі Україна.

У 2020 році ми переходимо в наступ, і наша мета – усунення Коломойського як фактора української політики повністю (нехай спитає у Фірташа, як це). Наша мета – це оборона незалежності Привату та НБУ. Не забуваємо також, що Коломойський є гравцем на ринку нафти й газу, медіа, має інтерес на митниці та в інших сферах українського життя. Ще він без перебільшень володіє кишеньковими судами та своєю фракцією в парламенті, доволі великою, щоб блокувати невигідні йому рішення та водночас, щоб лобіювати прийнятні. Не забуваємо, що він банально не буде відступати в тому ж питанні Приватбанку – змінить план дій, обере інше місце, куди можна вдарити, що завгодно. А ми маємо бути до цього готові як єдина партія, що відкрито бореться з Коломойським. Словом, боротьба триває.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ І КАПІТУЛЯЦІЯ

Напередодні зустрічі в Нормандському форматі нам, тобто активній меншості, вдалось застерегти Зеленського від капітулянтських кроків. Це була проміжна перемога. Однак гратися в мир з Росією президент України не припинив. Пообіцявши напередодні виборів швидкий мир, Зеленський сам не зрозумів у яку неприємну субстанцію він влип. «Просто перестати стріляти» на практиці виявилось геть не просто, адже війна цим не закінчується. Зеленський хоче простих рішень, він некомпетентний та наївний в питанні відносин з Росією. Плюс відверті малоросійські натяки про дружбу без різниці та освітлені вулиці без пам’ятників, дають нам підстави, м’яко кажучи, турбуватись за майбутнє України.

Ми не знаємо, у скільки нам обійдеться мир, який принесе Зеленський. Ми втратили довіру до його слів та мусимо перевіряти кожне речення. Ми не віримо та не вірили Росії, а Зеленський, очевидно, вірить. І ми будемо робити все, аби мир, що ми отримаємо, не забрав більше, аніж війна. Боротьба триватиме.

РИНОК ЗЕМЛІ. Створення в Україні прозорого ліберального ринку землі записано в нашій партійній програмі. Ми втомились нагадувати, але ми почали говорити про земельну реформу ще до того, як це стало мейнстрімом. І згодом вона стала чи не єдиною реформою нової влади, яку ми підтримували. Однак президентська фракція дуже швидко показала свою особливість – будь-яка НОРМАЛЬНА реформа в їх руках перетворювалась у НЕЗРОЗУМІЛУ ХРІНОВИНУ. І закон про ринок землі спіткала така ж доля.

Ми прагнули максимально відкритого та вільного ринку, але ризикуємо отримати зарегульований базар із чиновниками, схематозом та забороною на продаж землі іноземцям. Проте це не означатиме катастрофу. Непоправним буде, якщо ми й цього разу завалимо впровадження ринку землі. У такому випадку ми можемо на багато років позбутися можливості провести реформу в принципі. Оскільки тема непопулярна, і врятувати ситуацію зможе хіба більшість «ДемСокири» у Верховній Раді. У наступному році ми продовжимо боротьбу за цивілізований ринок землі, тому що українці мають право розпоряджатися землею. Будемо виходити на мітинг, вимагати поправок та ганьбити всіх, хто стоїть на заваді ліберальним реформам.

Ваша партія

Добавить комментарий