Чушь, высказанная с полной уверенностью, называется личным мнением (c)

То, что в лидеры обычно выбирают тех, кто много и бойко говорит, известно психологам и социологам уже очень давно. Теперь они решили выяснить, зависит ли выдвижение разговорчивых людей в лидеры от того, что именно они говорят. Оказалось, что никак не зависит: люди могут нести любую чушь, и если они несут её много и часто, они всё равно станут начальниками.

Экспериментаторы из нескольких американских научных институтов предварительно дав 2,5 сотням испытуемых с разным жизненным опытом заполнить несколько опросников, разбили их на 33 группы по 4–10 человек и поручили им решать военные или деловые задачи в программах компьютерной симуляции, дав им 10 минут на планирование и 60 минут на собственно решение задачи. Экспериментаторы не давали участникам эксперимента почти никаких инструкций кроме самых необходимых и никак не вмешивались в процесс решения задачи, ограничившись видеонаблюдением. После этого испытуемых спросили, кого бы они по итогам этого теста выбрали в лидеры своей группы.

Выяснилось, что то, кого выбирают лидером, не связано ни с уровнем интеллекта, ни с умением разобраться в правилах игры, ни открытостью, ни с экстравертностью ни даже с ролью, которую испытуемый в этой игре получил. Зато в 70% случаев в лидеры выбирали того, кто больше всех молол языком. И ещё в 21% случаев этот человек занимал в опросе второе место. Как он при этом справлялся с самой игрой и какую играл роль в её решении никакого существенного значения не имело.

Кроме болтливости существенным оказался всего один признак — пол. Если самым болтливым участником группы оказывалась женщина, её в два с лишним раза реже выбирали лидером, чем когда самым болтливым оказывался мужчина. Зато самые болтливые женщины со 100% вероятностью попадали в первую двойку. Для болтливых мужчин эта вероятность составила 88%.

источник


ЗЕ!лений тариф

@slevo4kin: В эти тяжелые времена, украинцы должны поддерживать друг друга. Поэтому каждый гражданин Украины должен помочь Ринату Леонидовичу подняться в списке Форбс.

Андрій Лаврик: Дещо про «зелену» енергетику, чого ви не знаєте.

Напевне, ви хоч краєчком вуха чули, що від початку видобуток електроенергії з відновлюваних джерел у нас запроваджувався не як екологічно чиста генерація, а як викачування бабла із бюджету під благородним приводом. «Зелені» тарифи в Україні (досі) настільки високі, що це оцінили не тільки «риги», а й інші шлемазли, у яких знайшлося кілька зайвих мільйонів баксів, щоб пустити їх у прибуткову справу. Інвестиції не такі вже й великі, відбиваються за кілька років, рентабельність зашкалює. Це оцінили й іноземні інвестори (вони теж шару обожнюють, якщо ви не знали), і також заходилися ударними темпами запускати поля СЕС, тикати вітряки, тощо.

Сонячна електростанція в українських реаліях – як нафтова свердловина, але качає не нафту, а одразу гроші, і, здавалося б, на відміну від свердловини, ніколи не зупиниться, доки світить сонце. Але є одне «але»: світило наше, може, не згасне ще мільярд років, але бабки в бюджеті, з яких кормляться «зелені енергетики», закінчуються вже.

Те, що так рано чи пізно станеться, було зрозуміло, щойно «екологічне» божевілля почалося. А сталося от що. Оскільки «зелені» тарифи у нас непристойно високі, оті усі «альтернативні» енергетики скопом отримують з ринку електроенергії грошей ледь не більше, ніж «Енергоатом», генеруючи при цьому енергії трохи більше, ніж прутень у білки. Урешті решт навіть упороті видатні лідери сучасності допетрали, що із цією хернею треба щось робити, інакше навернеться до біса уся енергосистема країни. Стали навіть озвучуватись цілком слушні ідеї порізати «зелені» тарифи під корінь. Понад те — у «інвесторів», які уже насмоктались бабла із бюджету, націоналізувати потужності.

Натомість інвестори у «зелену» енергетику озвучили зустрічну пропозицію, як зробити так, щоб енергоринок не гепнувся, і вони й надалі могли набивати кишені. Все до геніальності просто: вони пропонують збільшити тарифи на електрику для населення.

Власне, це все, що вам слід знати про «зелену» енергетику в Україні.


То не ми тиснемо, то ваші гріхи тяжкі

Кілька днів поспіль громадськість гуде, обговорюючи повідомлення суддів Великої Палати Верховного Суду про тиск з боку активістів «Демократичної Сокири», нашого співзасновника Антона Швеця та засобів масової інформації. Що ж, панове судді, настав час розібратись, хто на кого тисне насправді.

5 травня, стало відомо, що наступне засідання Великої Палати Верховного Суду в справі Суркісів відбудеться вже 18 травня. Перед тим, 4 травня, ми, нарешті, ознайомилися зі змістом уже згаданого повідомлення Великої Палати Верховного Суду, яке вони відправили у Вищу раду правосуддя, а та, у свою чергу, передала її до Офісу генерального прокурора. У документі йдеться, що «Демократична Сокира», її співзасновники в особі Антона Швеця, а також окремі ЗМІ чинили тиск на суддів Великої Палати Верховного Суду в справі Суркісів. Що ж, давайте поговоримо предметніше про те, хто на кого тисне.

По-перше. Під повідомленням про втручання в роботу (тобто, про тиск) підписались не всі судді Великої Палати Верховного Суду. Значить, якщо, на їхню думку, тиск був, то відчули його не всі, а лише особливо вразливі колеги? Це виглядає дивно, оскільки серед підписантів є також судді, яких ВЗАГАЛІ не згадували ні ЗМІ, ні партія, ні тим більше її лідери. Про них не писали НІЧОГО, і яким чином вони могли відчути тиск на собі, схоже, відомо лише екстрасенсам.

По-друге. Натомість деякі судді, про яких дійсно згадували ЗМІ, свого підпису під повідомленням про тиск не поставили. Виходить, що суддя фігурує в статтях, але тиском це не хоче назвати. А ті, про кого не було згадано і словом, навпаки, заявляють про тиск.

Є два варіанти. Перший — тиску не було взагалі. Другий — тиск не заважає суддям прийняти потрібне рішення, а повідомлення — це просто папірець, не більше.

Позиція «Демократичної Сокири» в цій історії доволі проста. Ми не здійснювали тиск на суддів Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи братів Суркісів. Навпаки, «Демократична Сокира» вважає суддівське повідомлення елементом тиску на активістів та журналістів, які стежать за тим, що відбувається в суді. Таким чином судді намагаються зробити себе жертвами. А нас — звинуватити в тому, чого ми ніколи не робили.

А тепер про ще один аспект. Повернімось до того, з чого починали. 18 травня — наступне засідання Великої Палати Верховного Суду по справі Суркісів. Повідомлення суддів Вища рада правосуддя невідомо коли розгляне, і скоріш за все не встигне до цієї дати. А тепер, питання: чому суд продовжує розгляд справи, якщо судді заявляють про тиск? Яким чином можна призначати дату засідання, якщо правової реакції на повідомлення немає? Тиск не заважає?

Це ще раз доводить уже озвучену нами позицію. Повідомлення про тиск на суддів Верховного Суду — це спосіб (дивний, але який є) натиснути та залякати громадськість, тобто всіх, хто стежить за перебігом справи Суркісів та інших важливих для України судових процесів.

То ж хто на кого тисне?

Не помічати нас уже не так легко. І вже давно не смішно, правда? Зараз ми знаходимося на етапі — «боротьба», а за нею, якщо вірити цитаті Ганді, перемога. От тоді й поговоримо ще раз. Якщо ви хотіли, щоб ми перестали приходити під суди, вітаємо — тепер нас буде ще більше. Тому що, де ми — там битви.

І, звісно, нам ніколи не завадить ваша підтримка.

Ваша Партія.


Коротко

В феврале все удивлялись «как это китайцы летучих мышей едят?»
Если карантин продлят до осени, мы с ними ещё рецептами обмениваться будем.

* * *
— Галя!!! С меня хватит! Ты всегда пьяная! Я подаю на развод!
— Я что, замужем?!!

* * *
Сегодня я зашёл в отделение банка в маске и отдал им свои деньги.
Чувствую себя глупо.

* * *
По последним данным, в ходе вакцинации вживляться будет не только ЧИП, но ещё и ДЕЙЛ, а женщинам — ГАЕЧКА.

* * *
А ведь полиэтиленовые пакеты когда-то придумали эко-активисты, чтобы уменьшить вырубку лесов.

* * *
Детям, чтобы не переедали, пельменей насыпают по количеству годиков. Может у Вавы с машинами в кортеже такая же история?

* * *
Мужчины, хватить носить мошонку! Яйца не нуждаются в поддержке!

* * *
Когда закончится карантин, давайте некоторым людям об этом не скажем?..