У контексті відставки Смолія ще більш важливими стають битви проти Коломойського в судах

І найважливіше поле битви зараз — Конституційний суд, під який ДемСокира вийде в середу 8 липня, о 10:00. Рішення цього суду багато в чому визначить, чи збережемо ми економіку України і чи буде у нас можливість продовжити війну за нашу країну чи ні.

У цей день Конституційний суд розглядатиме визнання неконституційним Фонду гарантування вкладів. Повністю, так. Це черговий фронт Коломойського, відкритий проти української економіки.

Скасування Фонду гарантування призведе до паралічу нашої банківської та фінансової систем, дозволить Бєні (і не тільки йому) пред’явити до держави позови на 90 мільярдів гривень і взагалі повністю зруйнує всю правову конструкцію навколо українських банків. Крім того, це підвісить Приватбанк у повітрі і дозволить Коломойському почати його віджим. Все це рикошетом вдарить по нашій економіці, яка й без того не в найкращому стані у зв’язку зі світовою економічною кризою і вітчизняними карантинними заходами.

Подібне рішення саме по собі завдає колосальної шкоди Україні. У нас є підстави вважати, що КСУ знищить Фонд гарантування, тому що суддя Тупицький за допомогою союзних йому суддів в КСУ зараз просто пачками приймає рішення проти Нацбанку, а цю скаргу Тупицький відкрив заново, хоча вона була закрита минулим главою КСУ.

Крім того, Тупицький активно проштовхує логіку, що рішення КСУ повинні мати зворотну силу (це потрібно йому, щоб порішати господарські питання своїх клієнтів і отримувати за це бабоси). У такому випадку Тупицький може видати рішення, яке судами нижчих інстанцій може розглядатися як привід провести скасування всіх угод укладених Фондом Гарантування. А як ми пам’ятаємо виведення з ринку банків-смітників проходило через Фонд гарантування І НІХТО ВАМ ЗАРАЗ НЕ СКАЖЕ ДО ЯКИХ ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ ЦЕ ПРИЗВЕДЕ. Банки-зомбі, зустрічні позови, витребування коштів і застав — правовий параліч для законослухняних, каламутна вода для чортів.

Відповідно з приводу ситуації з Фондом гарантування висловилися всі, хто міг, ще минулого тижня. От взагалі всі, і навіть посольство США персонально зустрілося з головою Фонду гарантування і офіційно заявило, що стривожені тим, що відбувається.

Пана Тупицького це все не зупинило. Ну точніше Тупицький просто переніс засідання, з 30 червня на 8 липня, але розгляд триває і Тупицький продовжує збирати голоси інших суддів КСУ. І прийшла пора вам розповісти чому так відбувається і якими аргументами Тупицький підкріплює грошову мотивацію.

Тупицький дійсно суддя Януковича і йому на багато що плювати. Він виносив вироки невинним, він займався рейдерством в господарських судах і зараз він тупо косить кеш, без огляду на наслідки. Можливо, тому що думає, що йому нічого не буде, але скоріше тому, що у нього виходу немає вже. Але він переконує решту суддів, що все буде окей.

Читать дальше


Чому Портнов досі не сидить?

Таке питання тепер можна ставити Зеленському кожен день. Бо центр «Миротворець» опублікував дві частини свого розслідування, з яких прямо витікає, що Портнов працював на російскі спецслужби.

Отже:

З першої частини розповіді про зрадника України «Казбека Рашидовича» (Портнова) ви дізнаєтеся, якими e-mail він користувався для зв’язку зі злочинцями в Кремлі.

В другій частині прочитаєте, як закрита інформація з одного з Державних правоохоронних органів України завдяки А.Портнову і членам його агентурної мережі надходила в Кремль.

Стаття 111. Державна зрада
Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, — карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Victor Mysliwiec


Кокаиновые пираты-йоги на самолетах: невероятная история республики Фиуме

11 сентября 1919 года началась самая восхитительная авантюра XX века. Популярнейший итальянский поэт своего времени Габриеле д’Аннунцио вместе с парой тысяч ветеранов Первой мировой занял «ничейный» город Фиуме, стоявший на границе Италии и Хорватии. В провозглашенной Республике Красоты гражданам раздавали кокаин и устраивали сеансы йоги.

Солдатам разрешили нудистские шествия, а основным источником доходов было пиратство. Причем пиратство не только водное, но и воздушное: жители Фиуме, кажется, первыми в мире придумали грабеж с помощью авиации, совсем как в «Порко Россо» у Миядзаки.

Ключевая фигура этой истории — Габриеле д’Аннунцио, известнейший поэт Италии начала XX века. Учитывая колоссальность фигуры, удивительно, что сейчас о нем мало кто знает. Возможно, сыграло роль то, что он был предтечей фашизма. Возможно, то, что он изобрел ту самую «зигу».

А может и то, что он был слишком неудобной политической фигурой для всех разом. Из его путанных и провокационных заявлений было невозможно понять левый он или правый, анархист или государственник, либерал или консерватор, идиот или хитрый гений. Ему просто нравилось эпатировать, жить на широкую ногу, спать с тысячами женщин, баловаться веществами и заводить толпу эмоциональными речами.

Читать дальше


Ва-банк (не комедия)

Я тут немного посидел, подумал, пообщался со знающими людьми, пытаясь реконструировать произошедшее с Нацбанком, отставкой Смолия и последующими заявлениями Зеленского.

И имею вам рассказать не столько даже, что это было, сколько зачем это было. А на основании того, зачем это было — что будет дальше.

Мне кажется, дело было вот в чём. Скоро, кто не помнит, у Зеленского местные выборы. После которых, по всем расчётам, его ждёт решительное фиаско и разговоры про народного президента и всенародную поддержку облетят, как с белых яблонь дым.

По последним подсчётам Разумкова, рейтинг Зеленского на пару процентов выше, чем рейтинг Януковича в сентябре 2013 года. Но сейчас и не сентябрь пока. А когда придёт сентябрь, а за ним октябрь, люди придут на избирательные свои участки в своих многочисленных краматорсках, первомайсках и прочих горишних плавнях, и сообщат, что они думают про карантин, про Колю Тищенко и его Велюр, про сосновое кораблестроение, про взрывы домов в Киеве, паводки на Закарпатье и в целом про бюджетный дефицит. Что они думают про дело Риффмастера, изнасилования в Кагарлыке и изьятия клистронов из системы ПВО.

Потому что если ты построил предыдущую триумфальную предвыборную кампанию на тезисе о том, что никакого кризиса нет, «они» просто пиздят наши деньги, то на следующую кампанию народ придёт и спросит — так а где наши деньги?

И ответ на вопрос — где теперь наши деньги, если «они» их уже год, как не пиздят — это то, над чем лучшие умы Слуги Народа как раз сейчас и бьются.

Читать дальше