Вера, надежда, любовь и понос

Рассказывают, в ночь с 16 на 17 сентября 1899 г. в харьковском институте благородных девиц слегло сразу несколько воспитанниц. Они страдали от острой боли под ложечкой (т.е. в верхней части живота по центру), мучительных рвоты и поноса, жуткого страха смерти.

Отравление несвежей едой – обычное явление в те времена, поэтому вызванный к больным врач, организовав промывание желудка, попытался установить, что такого барышни съели. Осмотр остатков ужина ничего не дал – все было свежим.

Количество больных росло, и к середине ночи их стало 28 – практически все воспитанницы!

К этому моменту доктор установил, что все барышни – заболевшие и те несколько девушек, которые не заболели, – съели один и тот же ужин.

Получалось, дело не в еде.

Более того, от банального отравления несвежей едой симптомы отличались чрезвычайной выраженностью. К тому же, на фоне сильных болей и изматывающей рвоты барышни не могли толком рассказать, что они чувствуют. Может быть, металлический привкус во рту есть, а может, и нет. Может, пронзительные крики отражают степень боли, а может, являются проявлением развившейся неадекватности поведения. Может, они не могут глотать из-за сильнейшей тошноты и беспрестанной рвоты, а может, это неврологическое расстройство глотания. И еще этот страх смерти…

В общем, доктор заподозрил отравление мышьяком и вызвал полицию.

Читать дальше


А ось і «земельну реформу» від слуг підвезли

Народні депутати зі «Слуги народу» та групи «Довіра» придумали новий податок, який ляже на плечі дрібних фермерів. Пересічний власник паю платитиме шість тисяч гривень на рік. Ініціативу підтримує великий агробізнес.

Близько 7 мільйонів українців, за даними Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру, мають земельні паї — у середньому близько чотирьох гектарів кожен. 4,7 мільйона власників паїв є одноосібниками — тобто обробляють свої паї самостійно. Решта паїв здаються в оренду великим агрофірмам чи холдингам.

Протягом останніх років українці дедалі частіше відмовляються здавати землю в оренду і вирішують обробляти її самостійно, констатував у розмові з DW голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торговельно-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський: «Після 2014 року тенденція до розірвання договорів оренди пришвидшилася. Відтоді на селі зростає підприємницький дух, дрібний бізнес непогано розвивається. Це створило проблеми для великих компаній». Конкуренція за землю зростає, додає він.

Представник ТПП однак застерігає, що відродження мікрофермерства може зупинити новий законопроєкт № 3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, підготований понад 30-ма народними депутатами фракції правлячої партії «Слуга народу» та кількома з групи «Довіра». Він, за словами Юхновського, ляже насамперед на плечі одноосібників.

Основним нововведенням зареєстрованого ще у лютому законопроєкту є запровадження мінімальної податкової сплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. У червні проєкт отримав «зелене світло» на прийняття за основу від комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики і включений до порядку денного парламенту. Доповідачем за ним визначений народний депутат від «Слуги народу» Мар’ян Заблоцький.

Економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський вважає законопроєкт № 3131 вкрай небезпечним.

«Це просто land grab, як англійською називається феномен силового витіснення дрібних фермерів з їхньої землі великими агрокомпаніями. Таким чином будуть просто «віджимати» землю в одноосібників», — застерігає аналітик аграрного сектора. Він прогнозує, що селян змусять позбуватися землі, утримувати яку багатьом стане невигідно.

Більше на DW


Коротко (спецвыпуск)

ассенизатор анатолий
пришел на выставку говна
и сразу распознал подделку
и даже пробовать не стал

* * *
прошел как танки день рожденья
я выжил но совсем седой
в руке стеклянная граната
повсюду мёртвые друзья

* * *
пришла разделась обнималась
залезла голой на постель
легла морской звездой и смотрит
как хочешь так и понимай

* * *
порфирий потянул за ручку
раздался неприятный скрип
и вот на сайте сельсовета
открылось нужное окно

* * *
оксана называет глеба
простым коротким словом глеб
а николая называет
красивым длинным николай

мужчине в жизни надо сделать
три вещи мумию грача
перило с надписью перило
и брюса ли из желудей

* * *
илья решил поверить в бога
пришел на пасху в церковь он
но перепутал как креститься
и был бабульками убит

* * *
страшней всего когда из кухни
ты слышишь тихие шаги
и думаешь сквозь сон что мурзик
а мурзик умер год назад

* * *
аркадий с грустью отмечает
часов неумолимый бег
пять лет назад он был любимый
а нынче лодырь и козёл

* * *
тарелка щей схватила глеба
за ложку и всосала внутрь
а нечо рисовать сметаной
улыбки на серьёзных щах

когда целуется аркадий
он прикрывает левый глаз
а правым глазом наблюдает
а всё ли в мире хорошо

* * *
оксана глебу подарила
на день рожденья страстный секс
глеб думает себе оставить
или кому передарить

* * *
неосторожного олега
уже который раз за жизнь
освобождают автогеном
из покореженной судьбы

* * *
давай сейчас к тебе поедем
и я совру что не женат
и ты соврешь что было супер
и я совру что позвоню

* * *
мне снится голая физичка
колючий взгляд поверх очков
и строгий голос коля выйди
и как положено войди


Верховний суд дозволив називати Шарія “кремлівським проєктом”

Верховний суд України залишив без задоволення касаційну скаргу проросійського блогера-пропагандиста Анатолія Шарія, в якій він просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, яка прозвучала в ефірі телеканалу “Еспресо”. Шарія, зокрема, назвали “кремлівським проєктом”.

“Люди, які щиро впевнені, що Україна зараз веде визвольну боротьбу на Сході, вони навіть не уявляють собі, що є певна частина людей, які є колабораціоністами у власній країні і вважають, що у всьому винні Майдан і влада. Я вам наведу прекрасний приклад. Ось є популярний серед цього типу людей медіаблогер Шарій, такий собі кремлівський проект, з величезною кількістю передплатників…”.

Ці слова й обурили Шарія, й він почав судитися. Відповідну постанову суддя Верховного суду Дмитро Луспеник ухвалив ще 17 квітня 2019 року.

“Поширення негативної та недостовірної інформації про нього (позивача – Н.) негативно впливає на його репутацію, як журналіста та медіаблогера. За допомогою використання відповідачем ОСОБА_3 у його відношенні висловів “кремлівський проєкт” глядачам телеканалу “Еспресо” та користувачам інтернету нав’язується певний стереотип щодо участі ОСОБА_2 в інформаційній війні Росії проти України”, – йдеться в судовому рішенні.

Втім, суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 5 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року – без змін.

Тож тепер є постанова вищої судової інстанції України, яка дозволяє абсолютно легально називати Шарія “кремлівським проєктом” і блогером, якого “використовують його російські господарі”. Шарій програв Верховний суд і тепер будь-хто може безкарно називати його такими епітетами”.