Засуньте в дупу своє «не на часі»

Тарас Ратушний: Тут мала бути відповідь на вчорашній блюзнірський вкид інфопродюсерки Ukraine 24 Наташі Влащенко проти медичного канабісу («может кто-мне объяснит мне, зачем именно сейчас легализировать марихуану?»).

Але краще тут будуть слова Ігоря Кулініча, телевізійного режисера і онкологічного пацієнта, який потребував медичного канабісу, але 5 жовтня залишив цей світ після виснажливої боротьби з раком і болем.

«В Україні багато обмежених людей, обмежених в інформації, які незнають що то таке канабіс(конопля), для них то наркотики. А я скажу що це єдине безвредне на печінку та на інші органи препарат, який піднімає апетит і дає моментальний вихід в нормальний стан після хіміотерапії. Ніякі офіційні препарати неспроможні цього зробити без шкоди для здоровя, в кожного такого препарату просто колосальний список побічних ефектів — про побічку можна почитати в кожній упаковці з таблетками. У коноплі є теж побічні ефекти, але то лиш коли курять, з куревом там ціла палітра спалених концерогенів. Є конопляні масла які повністю позбавлені тих шкідливостей, но в нашій країні цього недістати — дістати лиш можна в цивілізованих країнах як Канада, США та у Європі з Ізраілем — Україна то як Нікарагуа і Боцвана, навіть у ворожій Росії дозволено дослідження

Хіміотерапія — це вбивання організму разом з метастазами і пухлинами і самого онкопацієнта. Довго на хімії не проживеш, залежить від віку і все таке. Старші люди мучаться і вмирають — малий відсоток виживаємості, ще залежить звісно від виду раку. Молодь — більш живуча, но все ж таки відсотки теж свої є.

Після хімії тобі так хреново, що тебе вивертає на виворіт, в жар кидає та тяне на блювоту, деколи хочеться випригнути з поверха щоб тебе більше не крутило, не вивертало, не трусило внутрішньо. Ти ще після хімії неможеш їсти, коли ти пхаєш їжу до рота після хімії, жуєш, то вона вивалюється з рота і в горло не лізе, бо смакові рецептори недають сигналу на вироблення достатньої слюни щоб то все ковтнути і ти просто мучишся, запивати теж невиходить — буде те саме тільки з водою. І якщо навіть ковтнеш їжу, то шлунок при цьому неварить і ти після відчуваєш біль у шлунку. З конопльою, ти наче здоровий і тої хворби і не було — є такий ефект, вона впливає на память, на память так впливає що твій огранізм наче забув що була до цього хімія, апетит зявляється і ти живеш наче без побочок, слабість організму залишається — бо конопля то не є панацея, але дає змогу хоч нормально жити.

Чому усякі дебіли називають це наркотиком? Бо то все політика і їм фінансово невигідно чи іміджу їхньому непідходить — це знущання над людьми, я б прирівнював то з тортурами і за таке судив і саджав у тюрми! Людина з онкологією не повинна терпіти, терплять лиш раби та дурні!

Читать дальше


ДемСокира йде в Київраду: кандидат №3

Ти фінансуєш державу. Я фінансую державу. Ми повсякчас сплачуємо податки, і цим фінансуємо державу. Ніхто не має права обкрадати країну. Кожен, хто залазить своєю липкою лапою в бюджет, фактично влазить тобі і мені в кишеню.

Він обкрадає не когось, а саме тебе, твоїх батьків і твоїх дітей. Кожна вкрадена гривня олігархами або політиками — це нові дірки в тротуарах і дорогах, це незбудовані школи, лікарні і садки, це знищена наука, це відкат на кілька років назад у морок минулого з рішаловом і бандюками.

Зустрічайте — №3 у списку Демократичної Сокири до Київради — Антон Швець! Округ №2.

Антон Швець — співзасновник та член Політичної Ради партії Демократична Сокира. Народився Антон у Харкові, а виріс у Макіївці на Донеччині. У місті, яке окуповане зараз російськими орками.

З дитинства Антон був не дуже зручною дитиною, адже мільйон питань на день, книжки не за віком, і постійний аналіз всього до чого сягав розум Швеця, будь-якого вчителя і вихователя доведуть до сказу. Випхавши Антона з Донецького технічного коледжу, педколектив дружно перехрестився, зронив сльозу радості і передав найкращі побажання сили і витримки викладачам Донецького національного технічного університету. Там наш майстер лонгрідів вчився на спеціальності «Системи управління і автоматики».

Після навчання Антон пішов працювати інженером-конструктором на завод «Топаз», який спеціалізувався на військових радіолокаційних комплексах. Там за 2 500 гривень на місяць наш Швець програмував на Асемблері контролери.

Читать дальше


Опять застали меня врасплох со своей эффективностью

Я уже писал про то, как в Голландии машины покупают и продают. 4 года назад я купил Приус+ (на котором сам же ездил до этого по лизингу) – в канцелярском магазине.

То есть оформление покупки всегда было в отделении почты или в любом супермаркете, где почту принимают. Вкратце, берешь письмо с кодом, который дает/присылает продавец машины, сотрудник киоска смотрит на права, стучит по клавиатуре, берет у меня 10 Евро за оформление и выдает мне два квиточка. Один отслылается продавцу, а второй оставляется себе, а новый техпаспорт приходит по почте. Так уже давно было, удобно.

Но. Прошло 4 года. Приус+ мы благополучно продали, 8 лет ездили – ни единой поломки, настоящая Тойота, ушел в отличном состоянии симпатичной многодетной голландской семье (7-местный же). В лизинге был VW Passat GTE, отличная машина, своя-родная, решили купить (очень хотел 7-местный электро Volvo XC90, но слишком большая разница в цене за 2 лишних местах, при этом багажник у Пассата не особо меньше – просто пещера какая-то). Договорились о цене с лизинговой компанией, сижу дома, пью чай, пишу в лизинговую компанию: так мол и так, оплата ушла, присылайте код на переоформление.

Приходит код. Наверное надо идти в ближайший магазин с почтовым отделением, думаю я. А дай гляну, наверное все можно онлайн сделать?

Пробуем.

Читать дальше