Ми вам принесли трішеки пореготати

У нас нещодавно вкрали в Києві один з агітаційних кубів. Залишили ненадовго без нагляду (активісти теж живі люди, інколи треба і відійти), повернулися – нема кубу. Погано, але буває. З активістами проведено бесіду на предмет «Бдительность воина уголовным кодексом удвоена», видано новий куб – і наче все.

Але не все.

Сьогодні, випадково проходячи неподалік стадіону «Старт» повз агітаційний куб сепарів з «Нашого краю», який привертав увагу своєю, хм, порізанністю, один з наших прихильників звернув увагу, що з нутрощів сепарського кубу стирчить щось підозріло знайоме. Виявилось, що всередині сепарського кубу ховалися… стінки нашого кубу. Кубу «Демократичної Сокири».

Нешановні сепари з «Нашого краю». Ми вас попереджаємо, що якщо в нас зникне ще один куб, ми будемо знати, де його шукати. А потім – де шукати вас. Зберіть собі самі гроші з прихильників, яких у вас, до речі, немає, і купіть собі свої конструкції, а не цупте наші.

Зовсім ох*їли, бл*дь.

Поповнити бойові ряди агітаційних кубів можна ось тут.


Каждый приличный человек должен регулярно задавать себе вопрос: «А не мудак ли я?»

Я нашёл тест «За какую партию голосовать?», который поможет вам получить ответ. Если вы честно отвечали и у вас получилось «За Шария» или «За ОПЗЖ» — поздравляю, вы мудак.


Фейсом об тейбл

Когда Владимир Александрович изволит речи говорить или интервью давать ВВС, мне очень хочется стать сзади, взять в руки дрючок и пиздить по спиняке бубочку всякий раз, когда бубочка бреше.

— За 75 дней погиб всего один человек на Донбассе, — и хрясь по горбу дрючком.
— При Порошенко страна катилась в пропасть, — и еблысь с оттягом.

Но низзя.
Это не гуманно, несколько противозаконно, но самое отвратительное – это совершенно бессмысленно. Бубочка заболел на всю голову ровно той же формой ишемии головного мозга, которая перед выборами покосила его электорат: «Надо просто поверить». В Бубочкину борьбу с коррупцией, в то, что оно реально ведёт страну в ЕС и НАТО, в «прекращение» войны. А самое главное — в то, что оно само уйдёт, если не справится.

Читать дальше


Вторая жизнь пластмассового мусора

Пластмасса окружает нас каждый день. Открываешь холодильник — ручка из пластмассы, достаёшь оттуда бутылку молока — она пластмассовая. Садишься за компьютер — монитор и клавиатура из пластмассы. Она везде, и этого вряд ли удастся избежать — слишком удобный это материал. Но какова судьба тех пластиковых вещей, которые стали вдруг не нужны? Их выбрасывают в общую мусорку, после чего бутылки/коробки/утварь из пластмассы попадает на общую свалку.

В отличии от органических остатков и бумаги, составляющих львиную долю всего мусора (около 58%) процент пластика в общей массе мусора относительно небольшой — всего 12%. Проблема в другом — разложение пластика занимает от четырёх до семи сотен лет, и сопровождается загрязнением окружающей среды продуктами разложения.

Опустим тот факт, что на городских свалках об экологии говорить не приходится. Пластмассовый мусор можно найти и на стихийных свалках — скажем, где-нибудь посреди Сырецкого парка, или Бабьего Яра. И такое явление точно не идёт на пользу и без того не лучшей экологии Киева. Но в Киеве коммунальные службы хотя бы стараются поддерживать порядок, и по возможности убирают эти свалки. Тем не менее, по всей Украине можно найти десятки и сотни мест, где наши несвідомі громадяни оставляют всё содержимое своих мусорных баков (около 12%, напомню — пластик). И в большинстве таких мест мусор накапливается годами, создавая вокруг себя непередаваемый пейзаж и запах, и делая почву вокруг непригодной для жизни.

Читать дальше


Короткий порадник до виборів

1. Якщо хтось іде на місцеві вибори зі слоганом для президентських (на фото) – він хоче вас наїбати;

2. Якщо хтось іде на вибори від партії, яка звучить як тост (напр. «За майбутнє» чи «За життя») – він хоче вас наїбати;

3. Якщо хтось іде на вибори від «Слуги народу» – він сподівається, що ви знову самі себе наїбете.

Остап Українець


ДемСокира йде в Київраду: кандидат Христина Морозова

У школі вона хотіла бути далекобійницею, щоб подорожувати світом та ще й отримувати за це гроші. Вона навіть не замислювалася, що колись стане політикинею. Однак зараз наша героїня керує найкреативнішою партією України, малює Х*Й на мапі Чернівців та дістає найбільшого олігарха країни за океаном. Ба більше, вона ще й балотується до Київради від ДемСокири.

Зустрічайте — Христина Морозова, №5 у списку Демократичної Сокири до Київради! Округ — №4.

В дитинстві Христина казала всім, хто їй не подобався «Іді на работу!» та озвучувала з батьком рекламні ролики на радіо. У школі Христина потрапила в А клас, який мав бути зразковим, але замість цього класна керівниця отримала 30 вар’ятів, які гасили недопалки об класні вазони та втікали з екскурсій в Київський планетарій. Чи була серед них Христина — слідству невідомо.

Після закінчення школи Морозова вступила в КНУ ім. Шевченка на славістику і вивчала чеську та хорватську мови й літератури. На останніх курсах перемогла в конкурсі на кращий сценарій та потрапила на стажування в агенцію Young&Rubicam, ту саму, де працював герой фільму «99 франків», лише у Києві. Там і залишилася.

Але до цього всього був Майдан — подія, через яку пройшла більшість нашої партії. І Христина також. Писати слогани для реклами йогуртів і зубної пасти більше не випадало. Спершу вона приходила на Хрещатик, щоб розносити чай та печиво протестувальникам та допомагати в Будинку профспілок. Але хотілося більшого, не лише підтримувати статус кво, але й впливати на події, пропонувати власні рішення у доленосні для країни місяці. Так Морозова приєдналася до партії ДемАльянс, якій віддала 4 з половиною роки свого життя.

Читать дальше