Тепер можна про Карабах

…бо власне все скінчено, хіба що станеться диво.

Одразу скажу, емоцій тут бути не може. Не за одного з противників, і не проти, тільки висновки.

Отже, 26 років «замороженого» «конфлікту», який за загальноприйнятими легендами неможливо вирішити, майже закінчено. Карабах не те щоб розчавлено, але методично перемолото. А ми робимо холодні висновки:

1. Росія завжди зрадить. Можна говорити будь-що, постачати зброю, гарантувати безпеку, триндіти про братерство, але вона зрадить. Якщо має інтереси — зрадить не одразу. Якщо не має — то так як Вірменію. Можна що завгодно говорити про відсутність спільного кордону, про те що власне на Вірменію нападу не було, але суть від того не змінюється;

2. Можна 25 років знимати ура-патріотичні відео про армію, розповідати про двохтисячолітню цивілізацію, про найкращу в регіоні піхоту, про землю предків, тобто, тішити своє его в любий спосіб, але, якщо ти готувався до війни минулого — ти будеш переможений. Решта — лірика. Неважливо хто твій Бог, важливо як ти готовий до війни;

3. Міжнародна спільнота у всіх випадках висловить занепокоєння. ООН — неефективна. Ефективні тільки безпосередні союзи з сильними і зацікавленими в твоєму результаті державами. Таких союзників треба обирати, і бути з ними, системно, а не шльохатися в «багатовекторній політиці»;

4. Звільнення територій — це втрати особового складу, великі втрати. Не такі великі як внаслідок ковіду, ДТП, купань у річках у нетверезому стані, виробничого травматизму, побутових вбивств, але втрати. І на відміну від згаданих, вони будуть за короткий проміжок часу, тому медійними, і зрадники всередині країни будуть їх використовувати по-повній.

Тому, внутрішній медіапростір має бути зачищений від зрадників повністю, нанівець, як це зробив Азербайджан;

5. Міжнародна підтримка, розігнана групами впливу (у випадку Вірменії — через надпотужні діаспори) важлива, і, якби конфлікт перейшов у затяжну фазу, вона могла б дуже сильно допомогти. Але — вона не вирішальна.
Як і завжди, вирішують тактика, технології, ресурси (людські, фінансові, інформаційні);

6. Використання БПЛА — це лише те що бачить пересічний громадянин. По-факту, Азербайджан створив і реалізував абсолютну перевагу в розвідці, в інформаційному забезпеченні поля бою. Була прекрасно реалізована концепція мережецентрічної війни, і саме це треба брати за приклад, а не тупо мавпувати насичення збройних сил БПЛА.

Без врахування цього, ми закупимо хоч сотню «Байрактарів», чи не приведи Боже «Сокіл-300», але скатимося до карго-культу, якщо кожна ціль для них буде затверджуватися через ГШ, замість того щоб наносити удари в реальному режимі часу;

7. Закінчує війну піхота. Без мотивованої піхоти — технологічну перевагу не реалізувати. Втім, і без технологічної переваги піхота це м’ясо, якою б мотивованою і якісною, як наприклад у Вірменії, вона б не була;

8. Хотів ще написати про висновки щодо тактичного застосування військ, але поки зарано, інформація надто обмежена.

Єдине що очовидно — маскуйтеся, закопуйтеся, не будьте як війська Карабаху, що за 25 років полінувалися зробити людські укрепрайони.

Йосиф Швейк

One thought on “Тепер можна про Карабах

  1. І найголовніше: коли на чолі твоєї армії стоїть зрадник та ссикло, не звільняй території, спочатку звільни країну від зрадника.

Comments are closed.