Газовый вопрос их испортит

Незабаром впаде один з головних бастіонів популізму — обіцянки «дешевого газу».

Пограбований бюджет просто немає чим наповнювати крім підвищення тарифів та збільшення податків, та і апетити акціонерів зелених мародерів не зменшились.

Тому буквально з цього місяця населення будуть менше кормити, зато більше доїти — і зокрема «рекордні запаси» дешевого газу, якими так вихваляється другий уряд Зеленського, стануть продавати добрим українцям втричі дорожче ніж його туди закачували.

Хоча вже постраждали майже всі верстви населення, від малозабезпечених до євробляхєрів, від армії до ФОПів, від робочих до пенсіонерів — саме за їхній рахунок будуть компенсуватися всі економічні провали «нових ліц».

Влада намагається зробити крайнім місцеве самоврядування, делегувавши туди встановлення тарифів, але потрапляє в пастку, бо хто там буде розбиратися, якщо особисто сам Зеленський обіцяв «цікаві рішення» для улучшеньїца — то ж при отриманні платіжок люто зненавидять саме його.

Почнеться агонія, в ході якої пустять під ніж спочатку окремих міністрів, потім весь уряд, потім парламент — «самово чесново, которий нє воруєт» використовуватимуть до останнього, щоби народу було на кого молитися.

А вже потім виникне головне питання: кому українці довірять витягати країну з чергового дна — новому клоуну чи все ж таки державникам?

Валерій Прозапас


Патріоти, яких ми заслуговуємо


Borscht наш

Місяць тому, 6.10, я добився того, що борщ офіційно зареєстрували в Україні як національну страву. Ця подія запустила величезну інформаційну хвилю у світі. Спочатку про це написали в The Times and The Sunday Times.

— Потім — The Washington Post Magazine
— Наступними стали The New York Times
— Далі — підкаст для канадської CBC News

…та десятки похідних статей. Ніколи не міг подумати, що буду спілкуватися з топовими світовими ЗМІ.

Подія наробила галасу через те, що борщ — це не просто страва. Це частина української ідентичності та наша національна цінність. Потужний культурний феномен, відповідь на питання «що єднає українців та відрізняє їх від інших націй». 6.10 ми не просто сказали про те, що борщ — український.

Ми вчинили опір Росії та її пропаганді, і нас підтримав світ. Хто не знав, в Росії вірять, що борщ — то їхній національний суп. Сусідам після всіх новин трохи поплохєло і мені написали з російсьского ТБ. Я відмовився з ними розмовляти, бо не збираюся підкидати інформаційне паливо в їхню машину пропаганди.

Це все — лише початок. Ми ще поговоримо про борщ та Україну зі світом, але вже на більш високому рівні. Перший інформаційний етап підходить до кінця. Далі буде. Ми переможемо!

*Подача заявки та реєстрація борщу на національному рівні стали можливими за підтримки ПрАТ Чумак.

Залишаю вам посилання на статті про борщ, про які згадував на початку:

The Times: https://bit.ly/3ewNBPY
The Washington Post: https://wapo.st/3548eQi
The New York Times: https://nyti.ms/3ewXrBk
CBC: https://bit.ly/2GAOydD
Radio Free Europe: https://bit.ly/3eCmdAj

————
Якщо вам зараз сильно закортіло борщу, то зготуйте його за рецептом з klopotenko.com/uk/. Чи підіть до 100 років тому вперед — я об’їздив всю Україну, щоб відтворити там такий борщ, від якого піднебіння лоскоче. Обійняв.

Ievgen Klopotenko


Про Жванецького і не тільки

Тут на Фейсбуці виникла цікава дискусія стосовно етики. Я не фахівець із етики, але не можу її проминути.

Кажуть, що один поганий вчинок людини перекреслює все її достойне життя. Наводять для підкріплення відомий жарт про МакФарлана-будівничого та його козу.

Але.

За своє життя я не бачив жодної людини, яка би не помилялася хоча би раз. Теорія про те, що одна помилка перекреслює все життя, веде до висновку, що всі без виключення є негідниками, оскільки кожен хоч раз помилявся. Цей моральний релятивізм дуже вигідний найбільшим негідникам, і саме тому вони його підтримують і поширюють. Подумайте про це.

А жарт про МакФарлана, на мій погляд — це сумний жарт про невдячність людей, про їхнє бажання прикрити власні погані вчинки теорією про те, що одна помилка перекреслює все життя, — отже, всі негідники, отже, добрі вчинки не мають сенсу, бо не важать на вагах життя нічого.

Коли ви робите етичні судження, подумайте про дві речі. Перше — про те, чи хотілося би вам, аби вас судили таким жорстким судом. «Не роби іншому того, чого не бажаєш собі», — цей імператив існує в усіх релігіях і цивілізаціях (власне, він відрізняє цивілізацію від нецивілізації).

Друга річ, про яку варто подумати, — чи не стали ви мимохіть інструментом поширення філософії негідників, які доводять безсенсовність добра, бо крапля зла перевішує все добро цілого життя.

Валерій Пекар


Все, что происходит в Украине с РРО уже происходило.

В России, 3 года назад. Эта власть «Зеленая» ведет нас тем же путем, как и российская. Только с небольшим отставанием.

Поэтому я могу рассказать что будет дальше. так сказать поделится международным опытом…

1. Сначала государство скажет, что государство должно знать что делает весь бизнес в стране, поэтому каждый предприниматель обязан у себя поставить РРО.

В России это называется Онлайн-касса.

Создается некий оператор фискальных чеков (по сути-прокладка между производителем фискального аппарата и налоговой.

Этот оператор собирает информацию о продажах. совершенных кассовым аппаратом и передает ее напрямую в налоговую.

Налоговая в онлайн-режиме видит что и сколько продал товара тот или иной предприниматель.

Чтобы предприниматели не вышли на забастовки, принято решение «потихоньку» втягивать их в этот процесс. Сначала установка аппаратов потребовалась только от тех, кто продает алкоголь и сигареты. Когда у них установили аппараты бизнес разделили на подобие КВЕДОв и по кведово через определенное время Проаппаратили всех предпринимателей. Включая и малый бизнес.

От продавцов меха, одежды, древесины и мебели до продавцов спичек.

Таким образом, с 2018 года нельзя продать-купить товар без наличия кассового чека. Причем налоговая России очень серьезно бегает по предпринимателям и если кто продаст товар без чека — сразу штраф.

Читать дальше


#МаюПравоПрацювати

11 листопада 2020 року 10:00 Українська ресторанна асоціація та Регіональні ресторанні об’єднання вийдуть до Кабінету Міністрів та будівель обласної державної адміністрації України із вимогами послабити тиск на галузь через COVID-19.

В акції візьмуть участь міста: Київ, Львів, Луцьк, Харків, Рівне, Суми, Тернопіль, Полтава, Запоріжжя, Маріуполь, Херсон, Івано-Франківськ, Одеса, Дніпро, Миколаїв, Мелітополь. Учасники акції вийдуть на мітинг із плакатами, у звичному професійному одязі: у кітелі, фартуку — разом із каструлями, ополониками, кришками від каструль для створення шумового ефекту.


Сьогодні боротьба з COVID-19 руйнує ресторанну індустрію в Україні. Заборона на роботу, неадекватні санітарні вимоги, перевірки, поліцейські рейди, цькування в ЗМІ.

Проте за останніми науково підтвердженими даними лише 1,5-5% захворювань пов’язані з відвідуванням закладів харчування. Ресторани – не місце найбільшої небезпеки. Ресторани готові знову і знову дотримуватися безлічі правил, аби не наражати на небезпеку ані гостей, ані команду.

Країни Європи розробили десятки сценаріїв підтримки ресторанного бізнесу – від звільнення від податків до виплату компенсацій найманим працівникам. Ресторани України у той же час не отримали жодних преференцій.

Мета акції: донести владі про недопустимість дискримінаційних обмежень галузі громадського харчування. Звернути увагу на проблему, яка наростає у галузі: велика кількість безробітних (до 1 мільйона працівників) через закриття або обмеженням у часі роботи багатьох закладів громадського харчування.

Наші вимоги:

1) Ні — карантину вихідного дня та іншим часовим обмеженням прав на роботу
2) Ні — дискримінаційним перевіркам. Мораторій на перевірки і скасування незаконних протоколів
3) Зачиняєте? — Платіть! Вимагаємо компенсаційних заходів для галузі.