Подивимось на Генплан

Якщо ви думаєте, що Генплан — це тільки про виділення діляночок під зведення нових будівель десь там на іншому кінці міста і вас це не стосується, то дочитайте цей пост до кінця і ви зрозумієте, як цей Генплан впливає на вас особисто, на ваше життя.

Не можете влаштувати дитину в садочок?

— А все тому, що кількість місць в муніципальних садочках нормована на 1000 населення і закладена в Генплан.
Шкільні класи переповнені?
— А школи теж в Генплані і прив’язані до кількості мешканців.

Довго їде швидка?
— Ну так кількість швидких в місті теж закладена в Генплан.

Поряд немає жодного парку?
— Так-так, саме в Генплані позначаються межі зелених зон загального користування.

Читаєте цей пост стоячи в заторі?
— Ну, ви вже зрозуміли.

Діючий Генеральний план Києва створений майже 20 років тому і раз на п’ять років він мав би оновлюватись, але цього не відбувалось.

За часів Черновецького Київ пережив Великий Дерибан Землі і ми досі не знаємо, кому належить земля в місті і як вона має використовуватися, адже аудит землі також не проводився. Більше того, на сьогодні навіть межі міста не затверджені.

Згідно закону цей Генплан і досі має статус діючого, але він настільки безнадійно застарів ще років 15 тому, що до нього звертаються тільки тоді, коли треба виправдати відсутність нових шкіл і садочків в місті. Всі нові будівництва в місті легалізуються через внесення змін в Детальні плани територій (ДПТ), а це аж четвертий за ієрархією документ міста. До речі, третього документу — Зонінгу у Києва взагалі немає.

Здається, очевидне рішення — нам потрібен новий Генплан і місто замовляє його розробку у своєї ж комунальної організації — «Інституту генерального плану». Кілька років триває його робота і у 2020-му нам починають показувати результат.

Давайте подивимось на новий Генплан, за яким місто буде жити до 2040 року.

В загальних положеннях документу бачимо, що за даними Держстату в Києві мешкає 2,9 млн зареєстрованих людей, а фактично 3,36 ( згідно прогнозу! Інституту демографії) Тим часом мобільні оператори дають цифру — майже 4 мільйони фактичних мешканців без урахування жителів агломерації, які кожного дня приїжджають в місто на роботу.

Тобто насправді ніхто не знає навіть приблизну кількість мешканців Києва, але Генплан до 2040-го року розробляється. І в кращому випадку, всього 650 тисяч мешканців залишаться без достатньої кількості садочків, шкіл, швидких, парків та транспорту.

650 тисяч мешканців — це приблизно населення Кривого Рогу. Уявіть собі Кривий ріг без садочків, шкіл, швидких, парків та транспорту. Без комунікацій — ні каналізації, ні водопостачання, ні електричних мереж. Замість Кривого Рогу можете уявити інше місто з такою ж кількістю населення. Та навіть, якщо дельта по мешканцям менша, ви все одно можете провести аналогію з будь-яким обласним центром.

Отже, немає точних даних про землю, про межі Києва, про його мешканців. Трафік, доречі, для Генплану теж ніхто не рахував. І на цьому великому Нічому базується головний містобудівний документ міста, за яким ми будемо жити аж до 2040 року. З такими вхідними даними Генплан вийде застарілим і нежиттєздатним зі старту, так само не буде виконуватися, як старий і якісно ситуація в місті не зміниться.

Навіщо таке робити? Вони там з глузду з’їхали, так? О ні.

В 2010 році відбулась спроба легалізувати Великий Дерибан Черновецького, і відбулась успішно. Київрада проголосувала документ під назвою Концепція стратегічного розвитку міста Києва, яка і стала базою нового Генплану. Основна мета — легалізувати незаконний дерибан землі, сумнівні забудови та легалізувати минулі корупційні процеси.

Ну хоч нових схем не буде? Буде.

Згідно плану, під забудову йдуть зелені зони з Протасового яру, Кловського схилу, урочища Крістера, Пущі-Водиці, екопарку Осокорки. Але Інститут генплану заявляє, що парків стане навіть більше, ніж було. Як так? А ось як — частину лісів на межі міста на папері назвуть парками. Там навіть декоративно встановлюють лавочки для формальних ознак.
Хочете погуляти в парку — їдьте у Біличанський ліс.

На лівому березі планується набудувати житла ще для 300 тисяч людей, і це при тому, що в місті і так страшна незбалансованість з робочими місцями на лівому березі. Мостові переходи вже не здатні пропускати більший пасажиропотік. До речі, щоб виправдати можливість нової забудови лівого берега, в Генплані намальовані три нових моста. Ей, ми Подільсько-Воскресенський міст будуємо майже 20 років і витратили вже 15 мільярдів, а 3 нових найближчим часом це така ж утопія, як і Гіперлуп.

З мостами в Генплані трапилась окрема історія. В першій версії, яку Інститут генплану викотив навесні, мостів було взагалі 4. Один з них через Київське море. Ви бачили Київське море? Уявляєте міст через нього? Протягом тижня цей міст зник з усіх планів. Можливо, тому що Інститут генплану переконали в його нереалістичності, а можливо тому, що міст проходив прямісінько через дачу Кличка в Лютежі… Хто зна, хто зна… Але ця історія говорить про якість нового Генплану більше, ніж всі цифри і розрахунки.

Найближчим часом анонсовані громадські обговорення, а потім Генплан винесуть на голосування в Київраду. Демократична сокира проти прийняття цієї фікції. Наш план — збір реальної статистики, аудит землі, підрахунок трафіку, постановка задач у відповідності до стратегії міста і лише потім оголошення конкурсу на розробку нового людиноцентричного генплану столиці на основі зрозумілих критеріїв.

Саме конкурс, бо ситуація, коли головні зацікавлені в розпорядженні землею замовляють генплан у свого ж підрозділу призводить лише до легалізації минулих та майбутніх бетонних джунглів.

Якщо ви вважаєте, що це відбувається десь там в Києві і вас точно не стосується. То я вам рекомендую уважно придивитися до генплану свого міста і ви побачите там теж дуже багато цікавого. Тож, будьмо уважні, адже своїм мовчанням, ми теж легалізуємо усі ці генплани орієнтовані тільки на інтереси окремих осіб, а не містян.

Dasha Nedozim, урбаністка та експертка Демократичної Сокири в галузі архітектури

One thought on “Подивимось на Генплан

Добавить комментарий