Космические приключения грибов из Чернобыля

В 2007 учёные нашли в Чернобыльской зоне грибы, питающиеся радиацией.

Грибы поглощали радиацию и перерабатывали её в энергию, примерно так же, как растения перерабатывают в энергию солнечный свет. Они настолько любили радиацию, что даже росли в ту сторону, где она была выше. Из-за высокого содержания меланина грибы назвали “чёрными” .

Вскоре учёным пришла в голову идея, что грибы можно использовать для защиты астронавтов от космической радиации. Для того, чтобы это проверить, их отправили на Международную космическую станцию.

В июле 2020 американские учёные опубликовали результаты своего исследования, в ходе которого они обнаружили, что 2-миллиметровый слой грибов способен поглощать 2% космической радиации. По их расчётам 8-миллиметровый слой этих грибов может полностью защитить от радиации человеческое поселение на Марсе.

Причём даже тонкий их слой при наличии космической радиации способен расти и заживлять участки, повреждённые вспышками солнечной активности.


Чи варто Демократичній Сокирі ставати масовою партією

Чи треба Демократичній Сокирі, ставати масовою партією, або ж варто залишатися елітарною «для розумних»?

Почну з теорії. Французький соціолог Моріс Дюверже ділив партії на два типи: масові та елітарні («кадрові»). В трактування цих термінів Дюверже вклав забагато лівої пропаганди, але в цілому класифікація влучна. В елітарних партіях верхівка складається з замкнутого кола людей, які, маючи великий ресурс – медійний, адміністративний, силовий, репутаційний, врешті решт – йдуть до парламенту, виголошуючи своїм гаслом людовиковське «Хто мене любить – за мною!». Членство в цих партіях неважливе: їм потрібні не активісти, а звичайні виборці.

Масові партії діють інакше: вони намагаються залучити великі групи населення, щоб разом з ними йти до влади. Для таких партій характерне масове членство, а останнім часом – і розвинена внутрішня демократія. Саме до таких форм тяжіють, приміром, великі партії США (хоча в них немає частини атрибутів членства, що викликає звинувачення в елітарності, але вони залучають до партійної роботи та участі у прийнятті рішень мільйони людей), великі партії Європи. Дуже прагнули бути масовими (хоча, звичайно, без демократії всередині) і комуністична партія, і фашистські, і взагалі всі, хто йде до політичної влади на основі сталої ідеології, яка дає програму дій та метод її виконання.

Я не перебільшу, якщо скажу, що Україна досі бачила у Верховній Раді лише елітарні партії. Традиційно шлях до Ради в Україні полягає через договорняк з олігархом, який дає телевізор та гроші, щоб докупити інші медіа, яких не вистачає. Після цього новенька-гарненька партія, зібрана навколо поважних людей, заходить у парламент. Зрозуміло, що ідеологія в цьому випадку лише заважає, оскільки звужує простір договорняку. Масовість заважає теж, оскільки тисячі членів партії можуть не погодитися з олігархом, і тоді інвестиції згорають.

Зовсім іншим шляхом пішла «Демократична Сокира».

Читать дальше


Поскреби зелёного и обнаружатся совсем другие цвета

Если бы депутат партии «За Майбутне» Анна Скороход знала историю, она была бы в курсе что Советский Союз, только под Сталинградом потерял больше людей чем США и Великобритания ЗА ВСЮ ВОЙНУ ЦЕЛИКОМ.

А теперь внимание — у фашистов были ОГРОМНЫЕ ПРОБЛЕМЫ с бензином. По большому счету, они не могли вести войну в полную силу, так как у них банально не хватало топливо для всех самолетов и танков.

Догадайтесь с 1 раза, кто был одним из основных поставщиков топлива Германии до лета 1941 года?

Немцы присутствовали на военном параде в Москве 1 мая 1941. Все норм — обнимались, целовались.

Поэтому, Анна, нужно запрещать георгиевскую ленту. Потому что руководство Советского Союза так же причастно к геноциду собственного народа, как и фашистская Германия во время второй мировой войны.

Прикольная рубашечка, ага.

Тут правильно подсказывают? что в раду она попала по спискам партии Слуга Народу :))) Она просто вышла потом и пошла к Коломойскому.

Mark Savchuk


Почему прекратились газовые конфликты?

Каждый год Украина заключала какой-нибудь договор с Газпромом. Во время газового конфликта 2006 года за этим следила вся страна. В 2009 году вся Европа, которой в лютые морозы отключили газ. В 2014 году весь мир обошли «новости» на нескольких языках о том, что Украина скоро замерзнет.

А потом построили несколько интерконнекторов, и Украина начала покупать на европейских биржах тот же российский газ, но очищенный от политики и коррупции. И сразу все успокоилось. За действиями Газпрома теперь следят другие страны, которые зависят от него напрямую.

В 2020 году Украина по интересу к Газпрому на восьмом месте между Болгарией и Вьетнамом. Из пятерки лидеров выбыла Молдова. Есть вероятность, что она тоже начнет покупать очищенный от коррупции и политики российский газ в Европе. Что к лучшему и для Молдовы, и для России.

Та же картинка во время заключения договора с Газпромом в 2009 году:

Юрий Христензен