Спокойной ночи. Всё будет Украина.

Вводятся санкции против Медведчука.
Вой на болотах.
Людей нет.

Шарию предьявлены обвинения в измене родине.
Вой на болотах.
Людей нет.

Приговор Стерненко.
По всей стране митинги в тот же день.
Банковая в оцеплении ментов.
Народ митингует.

Суд над Рифом.
Народ ходит как на работу уже год.
Менты отбиваются.

Выводы понятны?
Горжусь. Это моя страна. Не их.

Эльдар Нагорный


Стерненко — довбойоб, та істина важливіше

Свого часу Серьога Стерненко став одним із уособлень боротьби із режимом «бариг». На той момент в анамнезі пацієнта вже була купа «зальотів» (у тому числі і «мокруха»), якими мав би скористатися будь-який режим, що себе поважає. У принципі, місцеве одеське мусарство готове було закрити Стерненка, щойно в голову їхньому начальнику прилетів важкий тупий предмет, але цього ентузіазму не розділяли в Києві. Стерненкові просто замінили кураторів.

Зараз адвокати Сєрьоги розповідають, що сам Володимир Олександрович Зеленський, щойно отримавши всю повноту влади, пропонував нашому герою високу державну посаду. В правоохоронних органах. Брешуть, чи ні – не знаю. Але на тлі кадрів зе!команди Стерненко адекватно виглядав би навіть на позиції генпрокурора.

Та вийшло трошки інакше. За одну ротацію на верхівку правоохоронної системи видерлись кадри, пов’язані через півтора рукостискання із шоблом Януковича. Тобто, з лютою «ватою» з усіма там руками Портона і вухами Кузьміна. Подейкують, щойно Венедіктова пролізла в ОГПУ, як її пороги почали оббивати делегації поважних панів із настійливими проханням «закрити нацика». Утім, більш нагальним завданням було «закрити Пороха» (і воно збігалося із побажаннями гідранта). Та воно виявилося нездійсненним (поки що). А Стерненко – більш доступна пожива для моральної компенсації поважним панам. У яких на все, що починається з «нац», стійка ідіосинкразія. Тим паче, що його «зальоти» більш реальні, ніж убитий брат Порошенка.

Від початку на всю силу намагалися розкрутити епізод з убивством Кузнєцова (бандюка, що не пережив напад на Стерненка). Натягнути «зарвавшєгося нацика» на ст.115 ККУ виглядало вкрай апетитно – до 15 років суворого режиму. І там дійсно виглядає на те, що умисне вбивство цілком могло мати місце. Але підозрюваний стверджує, що завдав рокового удару Кузнєцову під час нападу самого Кузнєцова на Стерненка (а це вже самооборона – з перевищенням чи без). Обвинувачення наполягає, що погнався, наздогнав і вбив (а це умисне). Три експертизи у справі говорять протилежне. Одна – що це убивство, друга – що самооборона, третя каже х/з. Свідків немає, потерпілий (Кузнєцов) повільно розкладається в могилі, і при всьому бажанні не може внести ясність. Тобто, з такою доказовою базою пробити обвинувачувальний вирок, м’яко кажучи, проблематично.

Але у справі, у якій сьогодні Стерненкові дали 7 з «хвостиком» років «зони», все не менш неоднозначно. Навіть більш. Здавалося б, тут є якісь свідки злочину, дані білінгу, що підтверджують присутність Стерненка на місці злочину, і потерпілий Щербач, який прямо вказав на Стерненка. Все сходиться, але не точно.

От зараз всі пишуть, що Стерненка засудили за викрадення і катування людини. Але позбавлення волі йому дали за розбій. Викрадення людини – це не такий вже й тяжкий злочин за нашими законами, тим паче термін давності по ньому вже збіг. А от ч.2 ст. 187 ККУ «Розбій» – це «тяж», там до «червонця» «лагєрєй» передбачено.

Однак із фабули справи (принаймні, з того, що потрапило у ЗМІ) випливає, що Стерненко «разом із невстановленими особами» викрав Щербача і катував його, щоб той відмовився від посади депутата Комінтернівської райради.

Ну і шо? – запитає в мене хтось. А справа у тому, що грабіж, згідно Кримінального Кодексу, це передусім «напад з метою заволодіння чужим майном». Навряд чи мандат депутата райради можна вважати майном, тим паче ніде в справі не сказано, що Стерненко забрав його собі (між тим, слідство навіть не намагалося з’ясувати, хто був бенефіціаром втрати Щербачем мандата, інакше б справа заграла б зовсім іншими фарбами). І ось тут потерпілий Щербач цілком доречно «пригадує», що під час нелюдських катувань Стерненко буцімто вкрав в нього аж 300 гривень. І хоба! – ми вже маємо ознаки «розбою за попередньою змовою групи осіб».

Тобто, з вироку суду випливає, що Стерненко з поплічниками заманював Щербача, викрадав його і катував лише для того, щоб «віджати» 300 гривень. Так, звучить як маячня.

Знаєте, мені здається, що «слуги народу» свідомо чи не зовсім ставлять суспільство перед непростим вибором: підтримати «зальотного» патріота чи проковтнути видлубаний із носа судовий вирок. І боюся, що намацати «золоту середину» (не говорячи, щоб на неї пристати) посполиті не зможуть. Тож згорів сарай – гори і хата!

Андрій Лаврик


Підручник для першачків

Мої запитання:
1) скільки котик буде дристати? Ставлю десь на тиждень.
2) скільки візьме ветеринар? Ставлю на тисячу-дві.

Питання «чому підручники пишуть довбограї» вже давно висить в повітрі.

Але ж мать-мать, як мене заколебали ці кугутські стереотипи, які множать і множать, відтворюють і відтворюють.

Ні, котам не бажано молоко, особливо коров’яче. Так, воно спричиняє розлад шлунку. Так, у котів (як і у третини людства, до речі) в дорослому віці непереносимість лактози, а в дитячому для них коров’яче просто зажирне.

Це наука. Це ветеринарний консенсус. Це просто перевірений сталий факт.

І тут починається:
— Тю, а моя бабця…
ХУЯБЦЯ

— А у нас на хуторі…
ХУЮТОРІ

— завсєгда…
НА ПОТИЛИЦІ В РИФМУ

Так-так. Завсєгда палили траву, завсєгда харкали на землю, завсєгда предохранялися подорожником. Тільки це не означає, що так треба робити.

— …і коти виживали!
Ти теж виживеш, якщо тебе прокислим молоком напоїти. Просто користі не буде.

Просто. Припиніть. Робити. Та Популярізувати Хєрню.

P.S. Це стосується і їжаків. Десь на тому світі їжачі янголи помсти щодня б’ють сраками Михайла Михайловича Пришвіна, який популязірував «молочка для їжачка».

Віктор Трегубов, котик


Про Тарана и Министерство обороны

Не про МВФ, ДЦП, АТБ, БМВ и прочие абревиатуры что слишком сложны для нашего министра обороны, а про реальные проблемы и обсеры.

Недавно Alex Noinets опубликовал пост, в котором привел данные что МО закупает бронемашины Козак, которые в процессе заказа выросли в цене на 800 т.грн., игнорируя бронемашины Варта, которые дешевле более чем на млн грн и обладают схожими характеристиками, причем которые еще и подешевели на 300 т.грн. обвинив МО в непрозрачности.

В каменты набежали эксперты с криками «ваши доказательства не доказательства», «ваши цены взяты от сережииванова бггг», «от кого заказ взял пес, от производителей Варты»?

Ну обвинять Нойнеца который еще год назад стебал Иванова который как и Таран не умеет в трехбуквенные абревиатуры и не может отличить Козак от Козак 2М1 — это немного тупо, ребят. И потому я решил в немного разобраться в первопричине и указать на нее.

Как я узнал, ЗСУ действительно заказали Козаки, отказав в закупках Варте, по той причине что представители ряда структур пришли к мнению что Козак лучше Варты. Кроме того всех интерисовала на перспективу модель 2М1, потому собственно и был выбор в эту сторону.

И это правильно, армия сама должна решать чем ей воевать.

Но конкретно недопонимание в этом вопросе произошло потому, что в открытом доступе цен на Козак/Варту нет. Как и нет сравнительной процедуры, которая бы определяла преимущества Козака перед Вартой.

Читать дальше


Просто вторник

Можно что угодно рассказывать о большом желании украинцев праздновать советский праздник 23 февраля, но продажи не врут никогда, они лучше любой социологии показывают реальное состояние дел.

Последние несколько лет продажи алкоголя никак не реагируют на 23 февраля. Никак. В прошлом году было так и в этом так же — алкоголь скупали к 14 февраля и потом наступил резкий спад.

Поклонникам Советского Союза и фанатам колбасы по 2 рубля — нужно признать, что 23 февраля уходит из украинской повестки дня и что украинское общество очень быстро выплевывает остатки своего советского прошлого и так же оно очень быстро избавляется от традиций и праздников прошлого которые тянут нас назад.

Владислав Чечёткин


Спрашивайте во всех Эпицентрах страны

В Украину приехала первая партия вакцины — 500 тысяч доз Covishield (индийский клон AstraZeneca).


видео на фейсбук

Курс вакцинации CoviShield состоит из двух доз по 0,5 мл каждая, вторую дозу вводят между 4-6 неделями после первой. Защитный иммунный ответ наступает через четыре недели после второй дозы вакцины. Продолжительность защиты от COVID-19 пока неизвестна. Эффективность при полном дозы достигает 90%. Вакцина может защитить не всех.
https://www.seruminstitute.com/product_covishield.php