Alex Noinets: Я вражений злочинним песимізмом пана Шевченка. Чому ми очікуємо лише два транші МВФ на рік? Давайте очікувати двадцять траншів МВФ. Двадцять траншів — це ж більше, ніж два? Ну так навіщо ми себе штучно обмежуємо? Нам що, гроші не потрібні?
А що їх не буде — ну так двадцять їх не буде, чи два — економічно це однаково.
У нас же так зараз державна політика побудована, я розумію. Вакцин не буде, але ми сподіваємося на всі вакцини одразу від усіх постачальників. Грошей не буде, але ми сподіваємося на транші МВФ. Інвестиції полишають країну, але ми дуже добре поговорили з арабами і сподіваємося.
Країна мрій. Ніхєра нема, крім сподівань.