Заговор рептилоидов в цифрах и графиках

Я кілька разів чув, що смертність людей з коронавірусом не змінила загальну картину смертності в Європі, а істерику розводять ЗМІ та уряди з надією отримати фінансову допомогу від ЄС. Якщо так, це треба перевірити. Я взяв середню статистику смертності з країн, що найбільше потерпають від COVID-19, і порівняв її зі смертністю людей з цим вірусом, щоб дізнатись, як вона змінилась. І ось що вийшло.

🇪🇸 Іспанія: з 1991 до 2019 року смертність коливалась в межах 0,85-0,91%. Візьмемо максимальне значення: 2019 року річна смертність склала 0,9115%. Населення Іспанії на кінець року було 46,94 млн, отже за рік померло ~428 тисяч іспанців. Якщо поділити на 365, отримаємо, що в середньому 2019 року щодня помирало 1172 людини. Аналогічний розрахунок для 2016 року (0,829%) дає 1115 смертей на день.

Далі я знайшов смертність людей з коронавірусом. З третього березня (приблизний початок епідемії в країні), до сьогодні в Іспанії померло 13.897 людей, віднімаємо смерті за перші дні (за 3-10 березня померла 71 людина, що в масштабі країни небагато), отримаємо 13.826 смертей. З 10 березня пройшло 28 повних днів, отже середня смертність від вірусу склала 494 людини щодня. При середній загальній смертності 1114,75 отримуємо ріст на 44,74% або майже в півтора рази.

За останні 7 днів в Іспанії померло 4877 людей (813 на день), отже в середньому смертність за тиждень виросла на 69%.

Джерела даних: macrotrends.net, statista.com 1, statista.com 2, ourworldindata.org, worldometers.info

🇫🇷 Франція: смертність 2019 склала 0,94%, населення 66,99 млн, маємо 1725 смертей на день. За 28 днів з вірусом померло 10.215 людей (364,82 на день). Ріст смертності склав 21%.

Різкий ріст смертності у Франції почався 31 березня: 5388 смертей за 7 днів (770 людей на день). Якщо брати тільки останній тиждень, в середньому смертність виросла на 44,63%.

Джерела даних: knoema.com, ourworldindata.org, macrotrends.net, worldometers.info

Читать дальше


Можно набігать і грабувати коровани

Коротше, дивіться. Є такий міністр юстиції Малюська, про нього сьогодні Швець писав.

Якщо коротко, то Малюська та його підлеглі з мін’юсту вирішили трошки вислужитись перед справжнім президентом країни і викинути з надважливої судової справи по Приватбанку… представників Приватбанку!

Державний виконавець Кравчук, який підпорядковується мінїюсту Малюськи, банально діє в інтересах Суркісів (читай – і Коломойського): він подає апеляцію по справі так, щоб Приватбанк не міг до неї доєднатися. Тобто людина, яка підпорядковується мін’юсту, робить так, щоб у справі Привату в суді тихенько порішати наодинці без самого Привату! У суді до речі із суддею Підпалим, який місяць тому геть незаконно, але так само тихо відкинув тим самим Суркісам мільярд наших грошей! І тепер, от завтра зранку, хоче знову відкинути їм вже 6,5 мільярдів гривень. Ну хіба не котики?!..

Без Малюськи та його мін’юсту зробити таке було б неможливо, а тепер можливо. І я б хотіла, щоб ви всі знали нашого маленького героя. Його багато за що треба знати. Не тільки за підігравання Суркісам-Коломойським, але й, наприклад, за кришування його підопічного афериста Рувіна, «головного експерта країни», про якого на плівках з кабінету Труби було сказано що він «нужную экспертизу сделает».

Давайте передамо йому привіт всі разом, як сьогодні зранку передавали привіт людині-принтеру Полякову. Спитаємо Малюську як так сталося що завтра із вірогідністю у 99% Суркіси у суді з його представником отримають 6,5 мільярди гривень, які їм не належать.

Сторінка міністра юстиції Малюськи (на фото, до речі, він, ні, не жарт), коментарі відкриті.

Його заступник, те ж саме.

Не стримуйте себе у красномовності, але шануйте Карний Кодес.

Тетяна Локацька, ДемСокира.


О приматах с палками и их способах получать удовольствие. Лонгрид.

Меня зовут Викт и я не веган. В смысле, я ем мясо. Так получилось. Поэтому в целом профессии, связанные с промышленным животноводством, я считаю вполне себе нормальными. Однако забойщика, который очень прется от самого рабочего процесса, я бы, наверное, сторонился. Примерно в это же упираются мои претензии к фанатам спортивной охоты.

Кажется, слишком многие люди в нашей стране начали получать удовольствие противоестественным способом. И я хочу об этом поговорить.

Когда у нас только ввели карантин, как грибы после дождя начали появляться люди, у которых глаза светились ощущением близости к мечте. Эти люди — по странной случайности близкие руководству разных силовых органов — начали писать тексты, в которых триумф сочился из каждой строчки, стекая по монитору на штаны. В том, в чем мы видели трагедию, они увидели возможность.

— Вот! Вот! — писали они. — Вот, наконец, сложились обстоятельства, в которых очевидна необходимость сильной руки! Которая возьмет плебс, этих жалких, ничтожных личностей (не то что мы, умные, красивые, с наградными стволами) и стальной дланью поведет через тернии к светлому будущему!

Первый нашумевший текст на эту тему породило сумрачное сознание советника министра Ивана Варченко. Ознакомившись с его шедевром, я поинтересовался лишь одним — сколько раз в процессе написания цей статечний член суспільства погладил себя между ног. Комментарий гражданин малодушно удалил, фу таким быть.

Потом появились и другие мамкины ким ир сены. В их мечтах карантин — лишь предлог представить себя в строгой военной форме, показывающим всем остальным, как надо, и жестоко, жесточайше наказывая провинившихся думаньем не в ту сторону. Носить настоящую форму они, правда, не хотят — не для того мама квіточку ростила. Они хотят гордиться, строить и пороть — или хотя бы мечтать об этом. На десятой секунде мечтания гражданин тихо, но отчетливо кидает монитору зигу левой рукой. Правая занята.

Увы, существуют и граждане, которые с ними согласны. такой подход нравится — есть люди и с такими предпочтениями, общество у нас свободное.

Если серьезно, это все из-за недоверия к самим себе. Больше проявлено у россиян — у них это вообще центровая духовная скрепа, но и в наших широтах встречается. Человек знает, что он придурок, жулик и растяпа. Но вместо того, чтобы себе в этом признаться и исправить себя, такую утюпусечку, он переносит свои пороки на все общество и соглашается с тем, что всю страну нужно пороть на конюшне дисциплины ради. Мол, папка так делал, солдатским ремнем, и вот, я ж человеком вырос. Для некоторых порка вообще самоценна и может осуществляться вообще без разъяснительной работы. Мол, и так все поймем. В их сознании трындюлина решает любые кадровые и мотивационные проблемы, потому что относительно их самих это, как правило, верно.

Читать дальше


Звіт за березень

Alex Noinets: У нас є погана звичка казати, що ми — єдина партія, яка відкрито звітує. Це не так. Кожна партія відкрито звітує своїм донаторам. Просто не у всіх партій стільки донаторів, як у нашої. Більшості партій достатньо звітувати одній людині.

Привіт, на зв’язку “Демократична Сокира” і це міні-звіт про те, чим займається партія під час карантину. Ми чудово розуміємо, що криза, спричинена пандемією коронавірусу – це теж можливості, а не лише сльози, розпач та паніка. Ми працюємо, як і працювали (просто тримаємо дистанцію), і зараз розповімо, що у нас коїться.

1. Ми завершили крутезний проєкт Антона Колумбета “Свій до свого по своє”, який мав об’єднати усіх хороших людей в мережу хороших людей, які надають послуги і користуються послугами. Проект завершився переходом на інший рівень продуктивної співпраці. Вже сьогодні про це розкажемо детально.

2. Триває боротьба з Коломойським в рамках проєкту #make_kolomoyskyi_poor_again. Ми всі допомагаємо активістам зі США писати листи до американських законотворців, щоб і там кошмарити Ігоря Валерійович, а також готуємось до поїздки, яка була скасована карантином.

3. Тиснемо на депутатів, які намагаються правками загальмувати прийняття “антиколомойського закону” і на догоду тій же бородатій бабці, роблять усе щоб загнати країну в яму дефолту.

Читать дальше