Наука та пломбір

Існує думка, що занепад науки в Україні почався з 1991 року, коли «розікрали, стало не потрібним і т.д… А при Союзі работало!»

Однак сучасний сумний стан не є наслідком Незалежності, а навпаки – результатом того, що Україна в дечому і досі залишається совковою. В наші дні наука в державі розвивається значною мірою силами окремих ентузіастів. В СРСР наука розвивалась або під контролем оборонної галузі або також силами ентузіастів. Здобутки останніх могли бути спаплюжені будь якої миті. Скорочення працівників, викидання наукових колекцій на смітник – все це реалії науки як в Україні так і в СРСР.

Цитата із спогадів Сергія Мейена про ситуацію в Геологічному інституті (Москва) в 1986 році:

«Все-таки Тимофеев поразителен: недавно приказал выбросить лучшую в мире коллекцию бокситов (Г.И. Бушинского), а ведь положение с ними у нас хреновое, причем это — стратегическое сырье. Когда я увидел ее грудой в коридоре, стал взывать к проходящим: “Вы что, с ума сошли?” Отвечали: “Петр Петрович сказал. Но мы себе кое-чего отобрали”. И вынимали из карманов самые красивые образцы, уже без этикеток»

Continue reading


Цікава цитата. Дійсно два «братніх» режими.

«У нацистській Німеччині більше не можна говорити про вільне підприємництво. Тут більше не існує підприємців. Колишні підприємці зведені до становища Betriebsfiihrer (керівників підприємств). Вони не вільні в своїх діях: вони зобов’язані беззастережно виконувати розпорядження Центрального бюро виробничого управління, що має назву Reichswirtschaftsministerium — імперське міністерство господарства і підлеглих йому територіальних і галузевих органів.

Уряд не тільки визначає відповідні ціни і процентні ставки, величину заробітної плати робітників і службовців, обсяг виробленої продукції і методи, що застосовуються у виробництві, він призначає певний дохід кожного керівника підприємства, перетворюючи його, таким чином, в державного службовця, який отримує платню.

Ця система, за винятком використання деяких термінів, не має нічого спільного з капіталізмом і ринковою економікою. Це просто соціалізм «німецького зразка», Zwangswirtschaft — примусове господарство; термін, який виступає в західній літературі як синонім поняття «централізовано керована економіка».

Від соціалізму «російського зразка», тобто системи прямої націоналізації всіх підприємств, він відрізняється тільки технічно. І так само, як «російська система», він, звичайно, є чисто авторитарним способом організації суспільства.»

Людвіг фон Мізес, книга «Бюрократія».

Від учасника Клубу Авторів Капіталіста Bora Qırımlı


Привычки из СССР, которые я бы вычеркнул из жизни

Ненавижу совок вместе с его газировкой за 3 коп. Прошло уже три десятилетия, как он канул в лету, но у многих сидят в памяти привычки из той эпохи. Что это за привычки? Поехали…

Переживать о том, что скажут люди.

Все советские граждане зависели от мнения окружающих. Перед тем, как что-то сделать, надеть, построить и сказать, нужно было сто раз подумать, прикинув реакцию родных, соседей и даже случайных прохожих.

Привычка готовить на праздники, как на убой.

Тут все понятно: привычка метать на праздничный стол все лучшее сразу зародилась в тот прискорбный период, когда не то что лучшего — и необходимого-то было непросто достать. Так что богатый стол служил показателем статуса: вот я какая молодец, дефицит достала, успешная женщина!

Привычка есть все с хлебом.

Причем даже блюда, которые, по сути, сами хлебом и являются, потому что сделаны из такой же муки — макароны и пельмени. Углеводные блюда типа каш и жареной картошки тоже полагалось есть с хлебом. «Ешь с хлебом, а то не наешься!» — знакомая фраза?

Continue reading