Bayraktar, путина прогони

Ну що, ударні дрони «Bayraktar» були вперше задіяні в знищені ворожої артилерії. Кілька днів ворожі пропагандисти прокачували істерію, що ЗСУ порушили мінські домовленності та зайшли на ворожу територію.

І сьогодні з максимально можливої дальності (15+ км) обстріляли село Гранітне на Донеччині. Звичайними засобами виявити батарею не змогли. Далеко.
Крім того, найманці та окупанти почали масовані обстріли наших позіцій з артилерії.

У відповідь, для збереження життя вояків, та цивільного населення, піднято БПЛА «Байрактар», була виявлена батарея, та ракетою знищена одна гармата. На цю хвилину. Розрахунки інших втікли. Але це не точно. Бо підняли не одного птаха. Довіряйте ЗСУ.


відео на ютуб

Роман Доник


Суд Амстердама ухвалив передати скіфське золото Україні

Апеляційний суд Амстердама оголосив рішення у справі про приналежність «скіфського золота» — колекції археологічних об’єктів, яка вже восьмий рік перебуває в Нідерландах. Її повернуть Україні.

«Музей Алларда Пірсона (APM) має передати так звані кримські скарби державі Україна», — йдеться у вердикті.

Вирішальне засідання у цій справі відбулося ще у квітні, але рішення оголосили тільки зараз.
Пропустити Twitter допис, 1

Мова йде про колекцію з кримських музеїв, які вивезли на виставку ще до анексії Росією півострова.

У рішенні вказали, що музейні експонати передадуть до Державного історичного музею України в Києві «до стабілізації ситуації в Криму».

Чи остаточне рішення?

Переможена сторона напевно оскаржить його в касаційній інстанції — Верховному суді Нідерландів. Російські ЗМІ припускали, що розгляд справи в цьому суді може затягнути процес ще приблизно на два роки.

Однак, як відзначають співрозмовники ВВС, згідно з нормами голландського права судове рішення починає діяти після рішення апеляційного суду.

Тому теоретично можливий варіант, при якому «скіфське золото» залишить Амстердам вже впродовж найближчих місяців.

Continue reading


Пацієнту в США пересадили свинячу нирку

Американські хірурги провели успішну операцію з пересадки нирки генно-модифікованої свині людині. Трансплантацію було проведено в Нью-Йорку, орган функціонує нормально. Про це 20 жовтня повідомляє The New York Times.

Видання уточнює, що операцію зробили людині, яка перебувала на апараті штучного дихання і у якого помер мозок. Як зазначив оперуючий хірург Роберт Монтгомері, пересаджена свиняча нирка «майже відразу» почала виробляти сечу і продукти життєдіяльності.»

На думку фахівців, генно-модифіковані свині в перспективі можуть стати «стійким і поновлюваним джерелом органів для пересадки людині.»

Юрий Биганский


Дякуємо всім причетним!

Одне до біса красиве місто мало одну неприємну проблему. У це місто було важко потрапити. І так само важко було його покинути. Це місто могло б тягатись за туристичною привабливістю зі Львовом. Але натомість його називали «островом».

Це місто Чернівці. І на нього свого часу забила «Укрзалізниця». Але ми тут не для того, щоб розповісти чергову сумну історію про погану владу. Ми хочемо про хороше.

«Потяг на Чернівці» міг стати таким же мемом як і «Метро на Троєщину» (кияни зрозуміють). Але не став, бо ми змусили залізничників покращити сполучення з Чернівцями. На це пішло 10 місяців, купа паперу, нервів та сил. Але нам є чим пишатись: «Укрзалізниця» продовжила потяг 133/134 сполученням «Миколаїв — Івано-Франківськ» до Чернівців. Місто отримало пряме сполучення з Кривим Рогом, Херсоном та Миколаєвом.

Щоб осягнути цю перемогу, треба трішки зазирнути в минуле. Бо 10 місяців тому справи були геть кепські. Потяг з Києва до Чернівців їхав 12 годин! З міста можна було виїхати лише в трьох напрямках. На питання про «Інтерсіті», вам у відповідь крутили пальцем біля скроні. А з місцевого аеропорту літали лише в Київ (за дуже великі гроші) та чартери в Анталію.

Що зробили ми?

У нас є Артем Жук, депутат Чернівецької райради від Демократичної Сокири. Артема як і десятки тисяч чернівчан дратувало, що місто опинилось в ізоляції. Тому він створив ініціативну групу «Потяг на Чернівці». І робота закипіла.

📌 ми напрацювали 6 пропозицій щодо оптимізації маршрутів залізничного сполучення з Чернівцями та впровадженню нових маршрутів.
📌 підготували на основі цього звернення до рад всіх рівнів, до «Укрзалізниці», Уряду, президента.
📌 це дало результат, але він нас не задовольнив: Укрзалізниця анонсувала тимчасовий додатковий потяг до Києва з 25 лютого по 9 березня. Щоправда курсував він аж раз на 3 дні.
📌 згодом нам все ж вдалось домогтись відновлення цього потягу — 118/117 у напрямку Київ-Чернівці почав їздити ЩОДНЯ!
📌 але ми продовжили боротьбу й анонсували акцію «Тисяча листів до Укрзалізниці» і закликали всіх писати залізничникам звернення.
📌 це було не просто звернення, а детальний документ з описом проблеми та методами її вирішення. «Укрзалізниця» треба було просто взяти і зробити.

І вони нарешті зробили!

Сьогодні маємо право відкоркувати шампанське! Бо це перемога. Так, сполучення з містом досі складно назвати ідеальним. Але в січні цього року воно було взагалі ніяким.

У нас є до вас прохання. Особливо — до тих, хто любить подорожувати. Скопіюйте посилання на цей допис і скиньте друзям, які про нас не знають. Опублікуйте цей допис в місцевій групі. Розкажіть цю радісну звістку якомога більшій кількості людей. Ініціатива, яка почалась з невдоволення поганим сполученням, виросла в те, що може прямо впливати на владу. Ми змусили «Укрзалізницю» отямитись і згадати про Чернівців.

Хоча ні. Це не ми змусили. Це ви змусили. Бо будь-яка наша перемога оплачена вашими донатами. Тож давайте не розривати це коло.

Стати нашим донором можна тут


Хороші новини

Штош, якщо раніше я міг розповідати, що в Україні працюють вчені, на яких посилаються Нобелівські лауреати з фізики 2010 року, як це трапилося з легендарним дослідником графену Сергієи Шараповим, то тепер є всі підстави стверджувати, що в Україні працюють співавтори Нобелівського лауреата з хімії 2021 року випуску.

Хіміки Олександр Григоренко та Ігор Комаров, що працюють в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка є співавторами німецького вченого Бенджаміна Ліста, який на пару з англійцем Девідом Макмілланом отримав нобелівку за «розвиток асиметричного органокаталізу».

Отуточки можна прочитати більш детально про те, що вони зробили .

Якщо коротко — вони значно полегшили синтез багатьох критично важливих для людства речовин.
Як жартують нині в соціальних мережах самі хіміки, нарешті цього року Нобелівська премія з хімії дісталася за досягнення… у галузі хімії.

З ними важко не погодитися, тому що, наприклад, у 2020 році її присудили за метод редагування геному, а у 2019-му — за літій-йонні батареї.

Загалом, хіміки, вітаю. Молодці.

Антон Сененко


Yeah science, bitch!

Національна служба здоров’я Британії оголосила, що починає повномасштабне випробування нового методу ранньої діагностики понад 50 різновидів раку. Очікують, що за аналізом крові можна буде встановити наявність хвороби до перших симптомів у людини.

У дослідженні, яке триватиме два роки, візьмуть участь 140 тисяч добровольців у віці від 50 до 77 років. У них візьмуть кров, а потім запросять здати повторні аналізи через рік і через два роки. Тест буде лише для половини зібраних проб, а друга половина буде контрольною групою для перевірки ефективності тесту. Якщо рак вдається виявити на ранній стадії, це значно підвищує шанси на лікування пухлини.

bbc.com

Фирма BioNTech, на этот раз в партнерстве с американским подразделением французской фармацевтической компании Sanofi, успешно испытала на мышах мРНК-терапию против рака. На этот раз разработанная фирмой РНК производит не антигены, а цитокины четырёх разных типов. Цитокины — вырабатывающиеся лейкоцитами молекулы, которые могут подавлять воспалительные процессы, в том числе убивать злокачественные опухоли, а также стимулировать производство организмом других цитокинов.

Инъекции цитокинов уже используются для лечения рака, но цитокины быстро распадаются, и поэтому их приходится вводить в организм снова и снова, что приводит к опасному для здоровья повышению их уровня. Цитокины пытались вводить непосредственно в опухоли с помощью вирусов-векторов, но это вызывало нежелательный иммунный ответ организма. мРНК-терапия, при которой в опухоль вводится не вектор, а синтетическая РНК, начинающая производить цитокиновый коктейль непосредственно в опухоли, судя по эксперименту на мышах, решает обе эти проблемы. У 9 из 10 мышей с меланомой и у 8 из 10 мышей с раком кишечника опухоли полностью исчезли за 2 — 6 недель. Никаких вредных побочных эффектов у мышей не появилось. Клинические испытания новой терапии на людях уже идут. Их результат будет известен в июне 2022, но по крайней мере никаких побочных эффектов у людей, как и у мышей, пока не обнаружено.

https://www.fiercebiotech.com/research/biontech-reports-promising-data-mrna-cocktail-mouse-models-colon-cancer-and-melanoma

А ведь именно эпидемия Ковид-19 подстегнула исследования в области мРНК-вакцин и вывела их на стадию «продакшена». Воистину не знаешь, где найдёшь, где потеряешь.


15 сантиметров, не дававших покоя турецкому мужчине

Необычное решение вынесла вчера 4-я палата по уголовным делам Верховного Суда Турецкой Республики.

На фотографии адвокатка Тугдже Четин. Два года назад она выступала в стамбульском суде по трудовым вопросам и была прервана судьей Мехметом Йойлу. Судья обвинил адвокатку в слишком короткой мини-юбке. На глаз определил, что она выше колена более, чем на 15 см, попытался сфотографировать и составить протокол.

Стамбульские адвокаты в поддержку коллеги устроили демарш и заполнили зал суда, потребов от судьи извинений. Один из адвокатов Ибраим Карслы в знак протеста пришел во Дворец правосудия в юбке. Далее последовали жалобы в Совет Судей и Прокуроров, который рассматривает дисциплинарные дела и дает разрешение на передачу дел прокурорв и судей в суд.

Верховный суд приговорил судью Йойлу к 2 годам, 3 месяцам и 6 дням тюремного заключенияпо по статье «оскорбление общественного деятеля при исполнении своих обязанностей».

Осман Пашаєв


Песопарк

Юрій Гудименко: Ми облаштували пе-со-парк. Київські наші активісти облаштували. Це такий простір для собак, щоб ви менше зустрічалися з песиками у дворі, і щоб ці песики замість гри у «Кусь» з вашими ногами гралися між собою десь на окремій території. Я в Хельсінки колись таке бачив, неймовірно крута штука для міста. Тепер в Києві є, на Подолі.

Але я це до чого.

Звикайте, що десь за десять років, побачивши щось круте у вашому місті чи селі, можна буде навіть не запитувати, хто це зробив, бо це буде «Демсокира».


відео на ютуб