Думки вголос

Коли ми створювали партію, то одразу позиціонували її як «партію війни». Ми проголошували війни корупціонерам, ми вели ці війни і ми допомогали війні справжній, війні на Сході України – війні, від якої стікали кров‘ю не бюджет, а люди і міста.

І мене до нестями переповнює гордість, що ми виявилися партією війни не тільки на словах, а і на ділі.

Гудименко тягає міни, Швець – протитанковий гранатомет, Щедрин стоїть на блокпостах, вся політрада або натягнула «піксель», або допомагає армії, штаб повністю став волонтерським центром і збирає скажені мільйони, Богдана примудряється одночасно виходити заміж і розвозити тепловізори, по регіонах наші займаються евакуацією і службою у ЗСУ одночасно…

Якщо словом Євромайдану було «гідність», то словом цієї війни – «гордість». Я неймовірно, до нестями, до сліз пишаюся всіми вами.

Ми виграємо цю війну. Кожен окремо і всі ми разом.

Ми закриємо небо. Собою.

Continue reading


Юрий Гудыменко поделился бизнес-планом для оккупанта

Выстрели себе в ногу, получи 3.5 миллионов рублей и п*здуй на, пока еще, существующую родину. Или смешайся с украинской землей, выбор только за тобой.


відео на фБ

🇺🇦 Допомогти ЗСУ та ТрО в гривні, доларі, євро і крипті можна тут.


Невеличкий звіт від D7

Отримали від вас вчора:

1 284 710 гривень
1000 євро (з призначенням Berlin for Russki Vouenny Korabl. Idi na khyi)

Криптовалюти:

0,3 ETH (880 доларів)
0,1328 (15 доларів)

Працюємо, як потерпілі. Вночі повернемось в свої бомбосховища і дамо детальний звіт з витрат.

Вдячні. Любимо.

🇺🇦 Слава Україні!

Не зупиняйтесь! Допомогти можна тут.

І розкажіть про нас друзям 🙂


Трішечки про D7

Доповідаю: усі кошти, зібрані Демократичною Сокирою на цей момент, зараз йдуть на потреби територіальної оборони та на допомогу цивільним.

Увесь актив ДемСокири пішов в тероборону або працює з рідними частинами. Гудименко та Колумбет стріляють диверсантів (буквально), Швець сидить в окопі з NLAW, Нойнець та Щедрин з ним. Я працюю з інформацією у взаємодії зі своєю частиною і ще низкою організацій.

Як хочете допомогти — можна сюди.

Завжди ваш, старший лейтенант (коли вже капітан, га?) Трегубов.

Continue reading


Війна війною, але для депутатів просувати всяку дічь — це святе

Тепер, вони хочуть, щоб ми з вами здавали чи знімали и житло виключно через рієлтора.

Коли чиновник розпоряджається майном громадян, то це прийнято називати «комунізм». А коли цим хоче займатись українська влада, то це реформи.

Ще два роки тому «слуги» взялись регулювати ріелторську діяльність. У них народився законопроєкт 3618. Його мета — позбавити власників нерухомості права розпоряджатись своїм майном. Якби ми жили в Спарті, то цей законопроєкт скинули б зі скелі, а заодно й авторів. Але ми живемо в Україні. І цей законопроєкт можуть проголосувати вже завтра.

У чому зрада?

Депутати хочуть, щоб відтепер українці могли здавати житло ВИКЛЮЧНО через ріелтора. Тобто звичайний власник має уповноважувати якусь приватну особу, тому що так цього захотіли депутати Слуги народу. А звичайний студент змушений буде платити комісію невідомому чуваку, тому партія влади дбає про економічний добробут українців.

Насправді — ні.

Continue reading


Це перемога. Верховна Рада підтримала закон про зброю!

Є багато «але». І безліч «ну я дещо змінив би». Але зараз є лише дві проблеми — озброєні росіяни та озброєні українці. І чим більше буде озброєних українців, тим менше буде озброєних росіян. Такі закони виживання.

Ключові перетворення в Україні відбуваються, як правило, в часи буремні, буквально під дулом російського автомата. Ще два тижні тому вони казали, що «не на часі», «перестріляють одне одного» та іншу огидну нісенітницю. Зараз, коли запахло смаленим, 274 народних депутати слухняно натиснули кнопочки. За що ми їм щиро дякуємо. Але можна було б слухняно натиснути кнопочки ще до того, як божевільний диктатор з Москви припер до стінки. Відповідальні українці чекали на закон про зброю роками, поки дехто, вибачте, обсирався зі страху від вигляду карабіна.

А тепер про закон. Він, нагадаємо, прийнятий лише в першому читанні. Це значить, що є шанс його покращити.

❗️ Основна вада закону — це збереження заборони на зберігання та носіння пістолетів та револьверів. Ну не готові ще народні депутати. Народ готовий, а вони — ні. Парадокс в тому, що у багатьох депутатів є нагородні пістолети. А в людей нема. Одні бояться, а інші хочуть захищатись.

❗️ Основна перевага закону — власне, факт його появи. Ми нарешті отримаємо Закон України замість міліцейського наказу. Нинішній закон — це Рубікон. Це фундамент, на якому будуватиметься Право українців на зброю та самозахист. Ще не збудоване, ще до шпалер і декору далеко, але вже видно перспективу.

Які головні плюси закону?

Continue reading


Озброюємося, тому що ми цього варті

Російський солдат не боїться санкцій. І він не завжди розуміє, що там заявили в ООН. Російський солдат боїться лише одного — озброєного українця.

Якщо наші шановні депутати чекали підходящого дня, щоб проголосувати закон про зброю — то він настав. Бог дав вам знак. Бо саме сьогодні закон про зброю є в порядку денному.

Він туди потрапив не просто так. Це понад рік нашої боротьби конкретно за цей законопроєкт та роки боротьби за право на зброю в цілому.

У середині 2021 року група депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт 5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю», а також альтернативний — 5708-1 в цілому непоганий, але, на жаль, у нього негативний висновок комітету і шансів на ухвалення немає.

5708 попри свою шляхетну риторику, на початку ховав у собі безліч «підводних каменів», які би суттєво ускладнили життя власникам зброї.

Ми не раз аналізували текст проєкту й просували свої правки акціями та офіційними зверненнями. Це допомогло. Депутати сіли і написали нові версії документів, врахувавши нові вимоги. Багато драконівських та законодавчо необґрунтованих норм і тверджень прибрали з тексту.

Continue reading


Звернення до мешканців окупованих територій

Чому країна, яка підривала багатоповерхівки з власними громадянами, не може обстріляти колону цивільних біженців з окупованих Росією територій? Зовсім не дивно, якщо Росія на це піде.

Путін не може просто так напасти на Україну. Йому потрібен casus belli — штука, про яку зараз усі говорять. Це, буквально, привід для війни.

Те, що дасть йому право напасти відкрито і брутально.

Привід для війни потрібен Путіну не для того, щоб пояснити власному народові потік солдатських гробів до Пскова чи Бурятії.

Російська пропаганда може переконати більшість росіян в чому завгодно, хоч у тому, що небо скляне — і вони повірять. І вже вірять. Почитайте, якщо знайдете натхнення та час, наскільки залякані мешканці прикордонних із Україною регіонів РФ. Там чекають вторгнення оновленої УПА зі «стінгерами» під пахвою.

Справжня мета створення casus belli — переконати хоча б частину світового суспільства у тому, що «нє всьо так адназначна».

Путін чудово пам‘ятає, що після так званої «Війни 08.08.08» (вторгнення російської армії в Грузію) Росія не отримала ніяких більш-менш серйозних санкцій саме через те, що світ сприйняв російське вторгнення як захист цивільного населення. Саме такий трюк він хоче провернути ще раз, якщо йому вдасться.

І насправді, враховуючи абсолютну відсутність емпатії у Кремля до мешканців окупованих ними територій, цим casus belli може бути будь-що.

Вони можуть обстріляти автобуси, якими зараз вивозять до Росії мешканців Донецької області. Можуть влаштувати екологічну катастрофу, влаштувавши вибух на якомусь заводі. Можуть підірвати житловий будинок чи школу, а потім під тортурами примусити когось з українських полонених на камеру взяти провину на себе. Варіантів безліч, і росіяни скоріш за все виберуть з цих варіантів найбільш кровожерливий.

Звертаємось до мешканців окупованих територій і до тих, у кого є родичі на окупованих територіях.

Ви маєте зрозуміти, що зараз кожен з тих, хто мешкає на територіях, окупованих росіянами — лише лялька у майбутній кривавій театральній виставі. Ви заручники Кремля і ситуації.

Не взаємодійте із окупантами! Не користуйтеся запропонованим ними транспортом!

Якнайшвидше евакуюйтеся власним транспортом на територію, яку контролює Україна!

Не ризикуйте своїм життям та здоров‘ям, не ризикуйте життям та здоров‘ям рідних та близьких!

Зробіть це негайно. Інакше Росія платитиме за свої імперські амбіції вашою кров‘ю.

Демократична Сокира


Коломойський має бути голодним і на прив’язі

Поки російські бойовики обстрілювали школи та дитячі садочки, Коломойський пробував відкусити добрячий шмат Укрнафти. При чому, саме ту частину пирога, де найбільше солодкої начинки.

Але олігарх сьогодні буде голодним. Йому не дістануться ні найкращі свердловини нафти, ні мільярди доларів. Чому?

✔️ Шум, який ми підняли навколо справи привернув занадто багато уваги. У тому числі наших іноземних партнерів. Питання «Якого dick ви даруєте олігарху нафтородовища в той час, коли просите макрофінансової допомоги Заходу» назрівало.

✔️ Серед невеликих акціонерів Укрнафти багато свідомих патріотичних бізнесменів. Вони не пропускають засідання, голосно говорять про зраду і не дають злити справу.

Яку схему заготував Коломойський? Сьогодні люди Бєні планували відділити нафтовидобування від Укрнафти окремо, щоб пізніше цей актив зміг викупити Бєня.

Але сьогодні він отримав аж НІЧОГО. Справа настільки резонансна, що руки «за» не піднялися навіть у фінансово мотивованих учасників голосування. Вони утримались 🙂 Бо якщо голосно сказати про чиїсь таємні плани, вони миттю перестають бути таємними. Ми так і зробили.

Наш донор і хороший друг Павло Бойко — один із міноритарних акціонерів Укрнафти — повідомляв про все, що відбувалося на зборах і ми вели текстову трансляцію засідання.

Сьогодні ми перемогли. Але війна не закінчена. Ми припускаємо, що рішення знову спробують протягнути, але не зараз.
Але ми ж їм знову не дамо цього зробити. Ані сьогодні, ані завтра — ніколи.

Ми багато років не даємо Бєні грабувати державу і нас із вами. Ми незалежні й системні, адже маємо підтримку тисяч українців. Кожен із донорів і активістів ДемСокири — частина перемоги.

Допомогти нам зростати завжди можна за посиланням.

Демократична Сокира. Залишаємо Коломойського голодним уже третій рік поспіль.


Здається, нам дещо вдалося

Victor Tregubov: Коли оголосили про перемогу Аліни Паш, що каталася до Москви та окупованого Криму, на Євробаченні, люто розізлилися багато людей. Включно із київським осередком Демократичної Сокири.

Осередок зібрався і за неповну добу вийшов під Суспільне кількома десятками осіб із питанням «що це було».

Я дуже дякую Зурабу Аласанії, який показав ідеальний приклад взаємодії із громади. Ми з ним поговорили телефоном, після чого представникі осередку зайшли та поговорили із Наглядовою радою Суспільного про ситуацію, що склалася.

Дійшли згоди, що нам в цілому потрібний закон про колаборантів, щоб такі випадки не могли повторитися, а тим часом Суспільне звернулося щодо перевірки документу, який подала Аліна Паш на підтвердження того, що начебто в’їхала до Криму з української території.

Результат ви знаєте. Документ — несправжній.

Як наслідок, Суспільне видало свій вердикт, а згодом і сам Паш взяла самовідвід від подальших спроб. І матиме відповісти на низку сумних та непростих питань.

Але поки — перемога.

Я дуже вдячний Демократична Сокира. Київ за мітинг та перемовини. Я дуже вдячний наглядовій раді Суспільного за здорову реакцію. І я дуже вдячний тим, хто піднімав тему та писав щодо неї, від Сергія Стерненка до кожного з вас.

Саме так і має бути.

Якщо хтось хоче допомогти нам робити такі оперативні дії і надалі — можна зробити це тут.

А поки що я просто задоволений.

Continue reading