Як Коломоськи блокують закон про банки

Парад планет – рідкісне астрономічне явище. Парад довбойообів – стабільне явище Верховної Ради України.

Станом на зараз кількість правок до “антиколомойського” закону сягнула 16 000 і продовжує рости.

Наразі вже 58 країн подали заявку на участь в програмі допомоги від МВФ. Це історичний максимум для МВФ. Всі хочуть в кредитне рабство, всі ж дурні, і лише Коломойський, Дубінський, Бужанський, Василевська-Смаглюк і Антон Поляков рятують Україну від цієї важкої долі.

16 000 – це абсолютний рекорд за всю історію українського парламентаризму. На другому місці Проект Виборчого кодексу України із жалюгідними 4 568 правками.

Серед лідерів за кількістю правок Антон Поляков – депутат, якого виключили з фракції “Слуга народу”. Його результат – 6 000 правок. Справжній турборежим.

На другому місці – членкиня фракції “Слуга народу” Ольга Василевська-Смаглюк, колишня журналістка “1+1”. Відзначилась, заявивши про те, що коронавірус – маркетиговий хід, а Андрій Портнов допомагає владі “відновлювати справедливість”. Її результат – 1 500 правок.

Запам’ятайте, дітки, цих депутатів. Саме вони тягнуть Україну на дно.

Усі лікарі наполегливо рекомендують не торкатись обличчя. Вибачте, але ми не можемо. Читати ці новини без фейспалмів дуже важко.

Лайк-репост, зробимо цих людей відомими.

Демократична Сокира


Знову про культ каргокарантину

Всім привіт. Це Трегубов, і це лонгрід про дві біди. Себто, про коронавірус і довбограїв.

Коронавірус — це пошесть. І цю пошесть намагаються приборкати карантином. Але цей карантин показує усі дірки та усіх тарганів у головах тих, хто взяв на себе керівництво нашими містами, установами, країнами.

Для чого взагалі потрібні карантинні заходи?

Карантин потрібний для стримування розповсюдження віруса. Якщо вірус, вірогідно, залишиться з нами вже назавжди — а коронавірус саме такий — карантин має зробити так, щоб перший спалах не вивів з ладу всю систему охорони здоров’я, задавивши її масою хворих. Треба протягнути — а там, може, вже й вакцина.

При цьому, золоте правило — «по своєму ліжку простягай ніжку». Карантин (як і, блін, будь-яка обмежувальна норма), має відповідати певним вимогам. А саме.

— не створювати проблем більше, ніж необхідно
— бути чітко роз’ясненим та донесеним до кожного. Себто — щоб люди знали, що відбувається, знали, що робити їм, знали, що робить влада, розуміли, навіщо це робиться, і щоб в їхні голови не закрадалася думка, що над ними знущаються просто тому, що можуть.
— бути контрольованим. Себто — якщо ти вводиш, наприклад, заборону виходити на площу Ринок у Львові, ти маєш мати достатньо нукерів, щоб розставити їх по периметру площі — розвертати громадян-порушників.

Як у нас з цим?

У нас з цим паскудно.

Є нормотворці — це Офіс президента, Кабмін та місцеві органи, які розробляють карантинні обмеження. І є правоохоронці, які мають обмежування впроваджувати. Складається враження, що обидві сторони роблять щось не зовсім те.

Нормотворці не стільки переймаються тим, як стримати хворобу, стільки тим, як їхні дії виглядають в очах глядачів, ой, перепрошую, виборців. Від початку історії з Новими Санжарами неготовність до епідемії прикривалася великою кількістю зайвих рухів. У намаганні доказати, що щось таки робиться, влада сипала обмеженнями, не думаючи ані про те, як їх впровадити, ані про те, який вони ефект матимуть. Головне — щоб виглядало серйозно, як у дорослих. Щоб ніхто не сказав, що нічого не робиться!

При цьому на крок вперед ніхто не думав. Так, перекриваючи метро та обмежуючи маршрутки до Києва, ніхто не думав, що медичні працівники, які працюють в столиці, часто живуть в містах-сателітах — так просто дешевше. Опа! Сюрприз! І я не кажу, що не треба було перекривати — я кажу, що треба було трішки подумати заздалегідь, щоб медсестра з Броварів не ламала голову над тим, як їй доїхати до лікарні.

У правоохоронців взагалі зоряна година настала. Дуже добре видно і по очільнику МВС, і по його численим радникам, офіційним та неофіційним. Багато галасу в мережі наробив пост одного з них, в якому автор із неприхованою та майже еротичною насолодою в кожній букві розписував, як зараз “сильна рука” зажене дурних українців в здоровий побут. Правоохоронці відчули, що ось він — той момент, коли вони можуть реалізувати свої найпотаємніші мрії — поставити всіх цивільних рачки, промовляючи “для вашого ж, дурні, блага”.

Чи не влаштує наше МВС під шумок диктатуру? — питалися люди.
Не влаштує, — казав і кажу я.

А знаєте, чому?

Читать дальше


Сокира-шоу без масок

Ніщо не зупинить СОКИРА ШОУ, час якого настав. Ні нова хвороба, ні КОЛОМОвірус, ні наш улюблений Арсен Борисич. Сьогодні в нас уже другий випуск в умовах суворих обмежувальних заходів. Економіка гальмує та ось-ось зупиниться, людям закривають парки, а масок так і немає. Але є й хороші новини, тому вмикайте відео, вмикайтесь самі.


відео на ютуб

Сьогодні побалакаємо про таке:

— C0VІD-Д7: чим займається партія в умовах тотальних обмежень;
— «антиколомойщина» як основа державної політики України, або Як ми перемогли Ігоря Валерійовича;
— парламент дозволив продаж землі – як тепер із цим жити;
— «відосіки з інтернета» – експериментальна рубрика СОКИРА ШОУ;
— «чекаю новий випуск більше, ніж батька який пішов за хлібом 20 років тому»: коментарі до попереднього випуску.

До речі, я не кожен випуск публікую. Тому краще підписуйтесь на канал ДемСокири, щоб нічого не пропустити.


Якщо ви дуже боїтесь ринку землі — заспокойтесь

Насправді очікуваного вільного ринку землі в прийнятому законі немає. Бо завдяки десяткам введених в нього обмежень, він просто зберігає існуючий статус-кво і не допускає в Україну іноземний капітал, а отже нічого докорінно не змінює.

Детальніше в аналізі закону від Микити Соловйова, спікера «Демократичної Сокири» з питань фінансів та економіки.


У понеділок, нарешті, був прийнятий багатостраждальний закон про ринок землі. Фінальний документ має дуже мало спільного з проєктом 2760, який півроку тому подавав Кабмін і який ми підтримували усіма силами. Що ж, давайте розбиратись, що прийняла Верховна Рада, і які це матиме наслідки.

За що проголосували депутати?

Без обмеження терміну:
1. Володіти сільгоспземлями можуть громадяни України та юридичні особи-резиденти України.
2. Максимальний розмір сільгоспземлі у власності громадянина або юридичної особи – 10 тис га з урахуванням власності пов’язаних осіб.
3. Юридична особа-власник землі повинен мати прозору структуру власності і не може бути пов’язаним з державою-агресором.
4. Банки можуть отримувати землю у власність тільки при переході застави.
5. Спрощений та пільговий порядок викупу землі, яка використовується на підставі права довічного використання, а також довгострокової оренди (у держави або територіальної громади) і т.д.
6. Заборона на відчуження земель державної та комунальної власності.

На перехідний період з 1 липня 2021 року до 1 січня 2024 року:
1. Володіти сільгоспземлями можуть тільки фізичні особи.
2. Максимальний розмір сільгоспземлі у власності громадянина 100 га.

До моменту проведення референдуму (тобто ніколи) не можуть бути власниками землі юридичні особи, бенефіціарами яких є нерезиденти України.
З хорошого в цьому законі є дві речі – прийняття закону відповідає одній з ключових вимог МВФ і формально скасовує мораторій. Ніяких інших позитивних моментів в ньому я не бачу.
Чому так песимістично? З прийняттям закону про ринок землі пов’язувались дуже серйозні надії на прискорення економічного зростання. І початковий кабмінівський проєкт 2760, за який активно агітувала наша партія, давав для цього серйозні підстави. Головні очікування були такі:

— залучення великих іноземних інвестицій як безпосередньо в землю, так і в розвиток сільгоспвиробництва;
— підвищення ефективності використання землі в результаті технологічнішої обробки;
— дбайливіше використання землі власником і довгострокове зростання якості земельного ресурсу;
— подовження ланцюжка переробки і (умовно) експорт м’яса та масла замість зерна;
— поступовий перехід землекористування від «вдало отримали право на землекористування» до ефективніших власників.

Власне, саме заради цих цілей ринок землі вимагав МВФ, заради цього він прописаний в нашій партійній економічній програмі, і з тими ж цілями вносився кабмінівський законопроєкт. Жодна з цих цілей точно не може бути досягнута тим «ринком», який буде існувати в перехідний період. І майже жодна з цілей не буде досягнута після 2024 року.

Читать дальше


А причём тут ДемСокира? Это всё коронавирус/МВФ/нужное подчеркнуть

Отвечал на коммент френда, а потом решил вынести сюда.

Неужели вы реально думаете, что это из-за вас Зеленский решился принять антиколомойский закон?

Ответ: и да, и нет. Процесс нужно рассматривать во времени.

Смотрите. Банк собирались отдать Коломойскому сразу после выборов, к этому всё шло, об этом везде заявлялось, и Вова особо не возражал. Плюс его ОПУ была нашпигована людьми Бени (начиная от Богдана), плюс правительство наполовину состояло из протеже Бени, в Раде процентов 30 слуг были Бенины. И Беня продолжал контролировать СМИ, благодаря которым Зеленский пришёл к власти. А Вова видел, что эти СМИ смогли сделать с Порошенко, и не хотел повторить его судьбу.

Почему Зеленский не отдал банк в первые пол года? Во-первых, мешал МВФ. Но «узеленского» были раздумия — а не послать ли их нахрен, тем более что запас прочности в экономике после Пороха был, должны как-то продержаться. А там закон о земле и приватизации примем, деньги рекой пойдут. Давай, Вова, не ссы!

Мешали активисты ДемСокиры, которые постоянно приходили под суды, максимально широко их освещали, и пугали судей ответственностью после смены власти. И суды надцать раз переносились — это объективный факт. Такой же факт, как и то что в этих акциях пратически не принимали участие другие политсилы. Д7 практически в одиночку мешала Коломойскому рейдернуть Приватбанк. И «узеленского» уже думали, как их всех посадить, или может привлечь Авакова для разгона.

Время шло, и пока МВФ не давало денег, а Д7 мешала судам, «узеленского» решили перебиваться ОВГЗ, и продали их столько, что в результате гривна слишком укрепилась, начался перекос в торговле, упало промпроизводство и появилась дыра в бюджете. Запас от Порошенко внезапно закончился к январю.

И тут уже стало немного стрёмно объявлять дефолт, с дырой-то в бюджете. А потом, благодаря интригам Ермака, от Зеленского убрали Богдана, правую руку Коломойского. А в феврале дыра так выросла, что в марте отправили в отставку Кабмин, и теперь там людей Коломойского совсем мало. То есть его влияние на Зеленского на данный момент очень уменьшилось.

Читать дальше


Вам тоже не верится? :)

Anton Shvets: Антиколомойский закон проголосован в первом чтении.

ОДНАКО. Для того, чтобы удовлетворить регламент, текст закона был подан КАК СТАРЫЙ ЗАКОНОПРОЕКТ 2571-д, ТЕКСТ КОТОРОГО ВНЕСЛИ ПАРУ ЧАСОВ НАЗАД.

Мы просматривали его текст и он вроде норм.

Так что пока переможенька, продолжаем проверять текст дальше.

Благодарю всех кто помогал, благодарю депутатов от Голоса, Слуги Народа, Европейской Содидарности которые голосовали.

Ну и конечно огромная благодарность всем активистам и неравнодушным людям, которые информировали, давили на депутатов и не давали протащить тухляк. Это ваша победа(пока промежуточная) как граждан.

П.С. Из-за альтернативных только первое чтение. Следующим голосованием сократили время перед вторым чтением для этого законопроекта.

П.П.С. Партия Демократична Сокира будет продолжать следить за судьбой законопроекта и воевать с беней на всех фронтах.

ПОМОЧЬ НАМ можно по ссылке.


Ранкове Сокира-шоу

Якраз під сніданок, якщо ви працюєте з дому.


відео на ютуб

Сьогодні Антон Швець, Юрій Гудименко та, звісно, Валентина Іванівна Штурпак поговорять про таке:

— економіка VS пандемія: світовий та український варіанти протистояння;
— повний Ємець, або який міністр охорони здоров’я чорт;
— Міжнародний валютний фонд готовий врятувати Україну, Коломойський проти;
— чи зможе Валентина Іванівна сходити на гробки на Великодні свята?


Політична партія «Демократична Сокира» запрошує до спільної боротьби з зомбі-апокаліпсисом!

Перед країною і її громадянами постала нелегка задача: відмовитися від комфорту, обмежити своє соціальне життя, дотримуватися суворих правил, познайомитися з дружиною на третьому році спільного проживання. А ще осягнути неготовність державних апаратів виконувати свої прямі функції, повний хаос з впровадженням карантинного режиму і головне – відсутність можливості отримати ті послуги, які роблять життя в період становлення диктатури бодай трохи приємнішим.

Саме в такі моменти прокидається свідомість українського народу, який бажає допомогти неньці та один одному і заодно заробити на ближньому.

Йдучи на зустріч побажанням дрібної буржуазії, ваша улюблена партія запускає соціально-економічний проєкт «Свій до Свого по Своє»!

Все елементарно і просто. Ви можете надати якусь послугу в домашніх умовах або на виїзді? Ми допоможемо вам знайти спраглого ваших послуг клієнта, налаштувати з ним зв’язок, а по тому настає мир, злагода і повний праволібералізм. Ваша вантажна Газєлька, пєрфоратор з уровнєм, манікюрний набір та вміння мити вікна нарешті перетворюються в цінний ресурс в умовах неофеодалізму!

Повторюємо ще раз і стисло: ви заявляєте про свої вміння і можливості, а ми допомагаємо вам шукати користувачів на ці вміння і можливості.

Для початку заповніть анкету за цим посиланням ті, хто готовий надавати послуги. Там потрібно залишити свою контактну інформацію та зазначити послугу, яку ви можете надавати. Якщо такої немає в нашому переліку, її можна дописати самостійно.

Отримавши від вас інформацію, ми створимо базу, проаналізуємо і перейдемо до другого етапу – пошук тих, хто потребує тих чи інших ваших послуг. Та налаштування зв’язку між вами.

Наступним етапом, ми плануємо лише спостерігати як всі довкола стають щасливішими, бо одні можуть отримати послугу, а інші заробити трішки грошенят. І це все між своїми, майже рідними, праволіберальними людьми.

Спрямуємо фінансові потоки один до одного або загинемо в боротьбі за них!


Важливий пост. Про громадян і для громадян.

Ми – політична партія, яка виникла з самоорганізації спочатку п‘яти, потім тридцяти п‘яти, потім сотень, а зараз – тисяч і тисяч людей. Ми знаємо, чим відрізняється громадянин від електорату. Громадянин є часткою нації і діє на користь суспільства. Електорат просто є.

Цей пост – про громадян.

Що може зробити громадянин під час пандемії та карантину?

Допомагати оточуючим. Сьогодні, не зволікаючи, зайдіть до сусідів похилого віку, або ж до людей з групи ризику, одиноких, маломобільних, ветеранів війни з інвалідністю, тих, хто на вашу думку може потребувати допомоги. Дайте їм свій номер телефону і запишіть їхні номери.

Телефонуйте їм раз на день, і якщо знадобиться – допоможіть: зателефонуйте до лікаря, допоможіть сплатити комуналку онлайн, принесіть їжу, попередьте про симптоми коронавірусу та правильну поведінку під час карантину (не забуваючи про дистанцію при контакті, звичайно). Вони такі ж українці, як і ви, і вони у зоні ризику. Українці своїх не кидають і не кидали ніколи.

Допомагайте лікарям. Якщо у вашому будинку або неподалік мешкає лікар – допоможіть йому дістатися до роботи, якщо це потрібно. Якщо ви не знаєте, чи є поряд з вами лікар – спитайте у консьєржа, вони зазвичай знають все, або напишіть у Viber-чат вашого ОСМД, або банально лишіть в під’їзді оголошення на папері – “Підвезу лікаря медсестру до місця роботи. Телефон…”. Ще можна зателефонувати у лікарню у вашому районі і запитати, чи є лікарі, яких потрібно підвезти.

Можна долучитися до вайбер-групи, “Підвези медика на роботу” і там лишати свої пропозиції. Лікарі рятують наші життя, а ми маємо допомогти їм у їхньому житті.

Допомагайте іншим громадянам. Роздрукуйте і наклейте у ліфті чи під‘їзді інструкцію поводження під час карантину чи засоби протидії пандемії коронавірусу (наприклад, одну з цих). Обізнаність перемагає паніку.

Допомагайте своїм прикладом. Носіть маску. Мийте руки. Чхайте у згин ліктя. Користуйтеся санітайзером. Використовуйте PayPass замість готівки. Тримайте дистанцію. Зберігайте спокій.

Допомагайте своїм близьким. Зателефонуйте рідним і перевірте, чи мають вони справжню інформацію про вірус, а не плітки про гвинтокрили з інтернету. Тут можна отримати всі знання, які варто передати батькам, прабатькам і друзям.

Допомагайте собі. Якщо ви вдома – вчіться. Вчіть іноземні мови. Читайте розумні книжки. Якщо можете вчити – діліться своїми знаннями. Займіться спортом. Станьте у планку. Якщо у вас є зброя – згадайте, коли ви її чистили минулого разу. Громадяни знають – кожна криза є можливістю. Користуйтеся нею. Ставайте сильнішими і розумнішими кожного дня.

Долучайтеся, лишайте в коментарях цікаві та корисні ініціативи й посилання.

Ми – партія громадян. І коли нація у небезпеці, саме громадяни допомагають їй вижити.

Ваша партія


Отже, любі, почнемо з хороших новин

Верховна Рада пішла на карантин. Вчора, пізно ввечері наші активісти розійшлись додому після суду у справі Приватбанку. А вже сьогодні, о 7:00 вони стояли під Верховною Радою. Але не лише наші активісти там були, що не може нас не тішити.

Кілька днів поспіль ми та ще багато абсолютно різних політичних сил вимагали забрати в депутатів кнопки. Тобто призупинити роботу парламенту у частині голосувань. Був великий ризик, що на тлі заборони масових зібрань та зупинки транспортних сполучень різного рівня, влада спробує проголосувати свої найбільш мерзенні та збочені рішення. Наприклад, закон про вибори на Донбасі або про призначення якогось чорта чи чортиці на високу державну посаду. Чи навіть залізти своїми лапами у закон про мову. Коли населення різко стає обмеженим у пересуванні, владі найлегше зробити зраду тишком-нишком. Пригадайте, коли останній раз зупиняли метро, як мінімум.

АЛЕ. Все ж частина наших побоювань справдилась, і ми переходимо до поганих новин.

Читать дальше