Вічно можна дивитись на три речі…

..як горить вогонь, як тече вода, і як Антон Швець розмазує Кирила Шевченка немов масло на канапку.

З першими двома речима розбирайтесь якось самі. А от з третім пунктом ми вас виручимо.

Переходьте на ютубчик та дивіться, а що там нового у Кирила Євгеновича Шевченка.


відео на ютуб


Зеленський вписується за свого партнера Коломойського

…та гальмує рішення суду в одній із справ ПриватБанку.

Це лише одна із справ проти Бєні, які ми тримаємо на контролі, але саме вона надважлива. Річ у тім, що вироку українського суду чекає суд американський.

Американці, звісно, хлоп’ята дорослі та свої висновки зроблять самі, але для них цей кейс показовий. Показовий в частині того, чи можна взагалі довіряти українській державі. Якщо опальний олігарх, на справу якого дивиться увесь світ, зможе зараз це рішення суду купити — це буде провалом. Це означатиме, що всі українські рішення, довідки, контракти та зобов’язання — можуть бути куплені і довіряти нам не можна взагалі.

Саме тому ми так уважно стежимо за цими справами і не просто ходимо на суди, а й контролюємо роботу суддів та їхню доброчесність. І коли наступного разу почуєте від якогось бубочкиного посіпаки про їхню судову реформу — киньте в нього камінь, бо не працює воно від слова взагалі! Тільки завдяки нашій пильності та вашій підтримці ми змогли виявити кількох суддів, які вочевидь продались самі та готові продати нашу країну.

Всі ці матеріали ми збираємо та передаємо у Держдеп, Мін’юст та Мінфін, а також у профільні комітети Сенату та Конгресу США з вимогою внести цих зрадників у санкційні списки, аби попередити їхню аферу.

🙂 Підтримати нашу роботу можна тут.

Навіть коли у судовому процесі судді, які мають позитивні висновки Громадської ради доброчесності і готові виконати свою роботу — вмішується бізнес-партнер Бєні, за сумісництвом чинний президент України, який дає вказівку справу затягувати. Бо злити Бєню він не може. І злити американців не може, бо отримає по шапці. Тому за результатами сьогоднішнього засідання у Касаційному господарському суді Верховного Суду: суд чекатиме закінчення розгляду ідентичної справи у Великій Палаті, яка, увага (!) ще навіть не прийнята до розгляду. Така от тактика.

А ми йдемо з суду з надією на те, що ми їх дотиснемо і доб’ємося рішення в інтересах України!

Дякуємо за вашу підтримку.
Дякуємо за вашу свідомість і активність.
Ваша ДемСокира.


Пояснюй і люди до тебе потягнуться

Ми бачимо, як у соцмережах радіють падінню рейтингів Зеленського.

(Відверто кажучі, ми теж радіємо.)

Але якщо десь щось зникає, то воно має десь з‘явитися. Куди ж підуть ці голоси? Можливо, від Зеленського вони перетечуть до нормальних проукраїнських політиків, професіоналів і патріотів?

Нажаль, ні. Голоси від популіста Зеленського перетікають в першу чергу іншим популістам. Вони перетікають Тимошенко, перетікають Смешку, перетікають совковому хлопчику Розумкову, який би дотепер був у «Зе-команді», якби не ревнощі Зеленського. І так буде завжди.

Якщо нічого не робити.

Ми пішли набагато більш складним, але більш правильним шляхом. Ми не хочемо бути популістами і обіцяти всім все, бо всіх багато, а всього мало. Натомість ми ідемо до людей, які зазвичай голосують за популістів, і переконуємо їх. Даємо їм знання, як працює держава. Звідки беруться ціни на газ. Чому важлива банківська система. Чому не треба вірити популістам і в гороскопи, а треба – в науку і освіту.

Ми говоримо з ними через нашу газету. Яку вони залюбки беруть, читають і потім передають інформацію далі. Ми приходимо до продавчинь на ринках, до пенсіонерів на зупинки тролейбусу, ми приходимо у спальні райони, ми приходимо всюди, де вони є.

І переконуємо їх. Розмовляємо з ними через газету.

І воно працює.

Цього місяця з вашою допомогою ми випустили 120 тисяч примірників. Їх прочитає понад 300 000 людей. Також вийшли окремі регіональні вкладки у Дніпрі, Сумах, на Черкащині, в Києві та Ірпені. І це тільки початок. Наша мета – перекрити газетою 100% електорату популістів. І щоб від цих 100% залишився нуль.

Звичайно, так ідеально не буде. Але Джон Рокфеллер мріяв заробити $100 тис. і прожити до ста років, а заробив $1,4 млрд і дожив до 98-ми. Не всі мрії збуваються.

І це тільки стимул працювати більше. Друкувати більше газет. Спілкуватися з ще більшою кількістю простих українців.

І давати їм можливість ускладнюватись.

Допомогти ускладнювати простих людей можна тут.

Картинка не просто так.

Юрій Гудименко


Вік не заважає бути вільним

Alex Noinets: Колись дуже дуже давно, коли ми ще більше трьох років тому збирали підписи за реєстрацію партії з наметом, я побачив, як через весь парк до нашого намету цілеспрямовано йде дуже-дуже поважного віку бабушка. Не те, щоб я дуже вірив у те, що вона конкретно наш виборець, але оскільки вона йшла прямо на мене, то я почав їй розповідати про те, що ми тут збираємо, ліберальна, підписи, зареєструвати.

Бабушка просто сказала «я все знаю, давай де розписатися» і залишила свій підпис і там інші різні дані, і рік народження заодно там теж вказувався.

1938.

Бабушка, яка, сходу знала, що треба зробити партію, яка буде легалізувати все погане, проти чого борються всі поважні патріотичні партії з обличчям чорнозему, ця бабушка була 1938 року народження.

Я так думаю, за ці 80 років у неї був час подумати, чого вона більше хоче — все дозволити, або все заборонити.

У нас є такі виборці. Я бачу їх на акціях. Я розмовляв з ними на наметах. Вони не так добре залишають коментарі у фейсбуці і не розуміють слово «крінж», вони не завжди в потоці і не завжди в ресурсі, але це наші виборці. Ми не молодіжна партія, ми партія, яка бореться за свободу, а свобода не має віку.

І ми можемо розмовляти і з цими нашими виборцями також. І ми це робимо. За допомогою нашої газети.

Наша газета взагалі один з найефективніших інструментів проникнення в нову аудиторію. Фейсбук нас забанить, олігархи в телевізор не візьмуть, а газета — вона наша. З нею навіть СБУ не змогло нічого зробити. Хоча намагалося. І саме тому, що це наше, і це найефективніше і найавтономніше, саме з цим СБУ і намагалося боротися, а не з нашим ютубом чи фейсбуком.

Восьмий випуск вже вийшов. Восьмий. А здавалося б, ще вчора був перший.

Стати спонсором незалежної газети можна тут.
Поборотись за старше покоління можна тут.

Газета — це не лише букви та цифри, які складаються в новини і статті. Це також РЕКЛАМНІ ПЛОЩІ, які побачать сотні тисяч українців. Тому, якщо ви бізнесмен і шукаєте, де прорекламувати свій товар — пишіть сюди: pravdorub.media@gmail.com.


Які судді підпадуть під санкції США?

Наприклад за те, що допомогали Коломойському маніпулювати суддівською системою США?

Це не таке просте питання, як ви можете подумати.

Завтра об 11:40, на Копиленка, 6 у Верховному Господарському суді почнеться розгляд справи № 910/12559/20, яку будуть слухати судді Берднік Інна Станіславівна (негативний висновок ГРД), суддя Зуєв Віталій Анатолійович (позитивний висновок ГРД) та суддя Міщенко Іван Сергійович (позитивний висновок ГРД).

Це справа для Канцлерського суду штату Делавер по махінаціям Ігоря Коломойського.

Це буде принципове засідання з точки зору українських організацій, які співпрацюють з американськими державними установами, які і будуть накладати на посіпак Коломойського санкції.

І я поясню чому.

Ігор Коломойський постійно використовує в українських судах тактику правового спаму. Справ, які розглядають українські суди по Коломойському, дуже багато. Це дозволяє Коломойському отримувати рішення у корумпованих суддів, бо деякі зі справ потрапляють саме до таких суддів.

А що зі справами які потрапляють до умовно чесних суддів? Вони ж також можуть виносити рішення?

Можуть. Але вони цього не роблять. Чомусь.

Continue reading


До молдовського питання

Все, що ми бачимо за останні роки – як і більшість років до того – це хаотичні, незрозумілі, поодинокі дії України у бік Молдови і навпаки.

З одного боку, це легко пояснити. І Молдову, і Україну з моменту розпаду СРСР внутрішні конфлікти тягнули то в Європу, то в Росію. Зміна влади означала зміну вектору.

Але зараз, з 2014 року, в Україні вектор незмінний. І тренд зрозумілий на роки вперед. Проросійський дискурс іде в маргінез. Більшість українців обирає західний напрямок. Це означає, що Україна може закладати стратегію.

Але вона цього не робить.

Подивіться на мапу України. Зверху. І спробуйте перейти до так званого helicopter view – поглянути на ширшу картину.

Ви побачите, що Україна оточена російськими військовими базами з усіх чотирьох сторін. Так, ми банально оточені ворогом. Схід – Росія. Північ – Білорусь. Південь – окупований Крим. І, нарешті, Захід – окуповані територіі Молдови (т. зв. «Придністров‘я»).

Тому всі наші дії мають бути прив‘язані до генеральної стратегії – виходу із оточення.

І тут окуповані території Молдови – найбільш вразливий для Росії елемент. Погляньте самі. Економіка т. зв. «Придністров‘я» фактично відсутня. Збройні сили – окрім російської військової бази – відсутні. Україна там завдяки пропаганді сприймається як ворожа, але дуже сильна держава, що дає нам психологічну перевагу і можливість грати «першим номером».

Я вважаю, що Україна має робити все, аби окуповані території повернулися Молдові, а росіяни зі своєю базою були інтерновані зі звільнених територій. Це не питання днів, і навіть місяців. Але це і не питання десятиріччь. Це питання стратегії, економіки і дипломатії. Т. зв. «Придністров‘я» настільки вразливе, що не просто може, а мусить бути козирем України у тиску на Росію.

Continue reading


Каву ідеш пити, Ігоре Валерійовичу?..

Є публічні історії. Ви про них знаєте.

Є непублічні. Анонсувати які – це зашкодити справі.

І зараз можна зробити одну з непублічних історій публічною. Бо справу зроблено.

Принаймні, непублічну частину справи.

Отже, днями Ostap Kryvdyk з Українська стратегічна ініціатива провів зустрічі із представниками державної влади США у Вашингтоні, округ Колумбія, і передав до U.S. Department of State (Держдеп США), The United States Department of Justice (Мінюст США), The U.S. Department of the Treasury (Мінфін США), а також у профільні комітети Сенату та Конгресу США деякі документи.

Ці документи готували в Україні зокрема експерти Демократична Сокира та Рух Опору Капітуляції.
Ці документи стосуються Ігоря Валерійовича Коломойського.
Це не просто документи.
Це списки.
Це списки для санкцій США.
Це списки заводів, фірм та підприємств Коломойського. Це список пов‘язаних з ним осіб.
І це список суддів, які працюють в його інтересах.

Чому з‘явилися ці списки, з якого боку була ініціатива, який наступний крок – можете здогадатися.

Від себе скажу, що особисто я бачу введення санкцій США проти Ігоря Коломойського та його посібників абсолютно неминучим.

А українській владі, і особисто Володимир Зеленський варто замислитись, чи не буде її в тих списках.

І зараз саме час українській владі демонстративно відштовхнути Коломойського від себе, і ввести проти нього санкції на території України, як цього вимагає суспільство.

(Долучитись до цього процесу можна публічно, тут є петиція)

Таким чином можна ще уникнути блокування власних офшорів, фірм та мати все ж таки можливість сісти на літак і втікти за кордон, коли ми викинемо вас з ваших зручних крісел.

Але вікно можливостей звужується.

Обирайте, з ким ви і на чиєму боці. І обирайте швидко. Бо час спливає.

А я дякую всім, хто долучився до процесу підготовки документів, які були передані посадовим особам США. І дякую нашим союзникам зі Сполучених Штатів Америки, які роблять для нас більше, ніж наша ж влада.

United we stand.

Подякувати ж «Демсокирі» можна тут.

Юрій Гудименко


Дивіться, як це працює в Україні

В мене встановлено Mediamonitoringbot, я запрограмував його на згадку назви «Демократична сокира» у ЗМІ. У багатьох наших донорів та прихильників також стоїть такий бот, як і у депутатів, міністрів і всіх інших.

Корисний інструмент для політика, насправді. Його і створив Григорій Маленко, який нині є головою фракції «Голос» у Київській міськраді.

Знаєте, що я тільки що зробив? Я тільки що підставив партію «Голос» під перевірку НАЗК і штраф. Пробач, Кира Рудик.

Тому що так це працює в Украіні. НАЗК вимагає від партій звітувати про кожну згадку іншими особами. Ставити їх на баланс. Якщо ви цього не зробили – ви порушник. І ваш «МедіаМоніторингБот» повідомить вам, що НАЗК вважає вас порушником закону. Про це видадуть прес-реліз – без деталей, звичайно, бо НАЗК трішки соромно публікувати такі деталі. Але заголовок буде крутий. «НАЗК викликає голову партії «Х» пояснити порушення законодавства». І це прочитають ваші прихильники, які почнуть задавати вам питання. Про це напише, не розбираючись, багато ЗМІ. «НАЗК викликає голову партії «Х» на ковер за числені порушення».

Відчуваєте масштаб?

Continue reading


Ти фінансуєш ОПЗЖ, «любих моїх» і навіть зелену монобільшість…

…просто про це не знаєш. Частина грошей з кожної твоєї покупки в супермаркеті йде в Держбюджет, а з нього…. За останні півтора роки парламентські партії витратили 1,5 млрд гривень наших з вами коштів.

На що пішли ці кошти? Ніхто не знає. Партії не подали жодного звіту за цей період. Кажуть, приходьте вже після карантину. Хочете прозорості? Ну і хотіть далі. А тим часом, на 2022 рік Уряд пропонує їм виділити ще 886 мільйонів!

Що робить маленька, але дуже зубаста партія «Демократична Сокира»? Щомісяця звітує про свою діяльність на своєму сайті. Сама, вчасно, без нагадувань. Просто тому, що любить і поважає своїх прихильників. Бо вони їй довіряють. Також ДемСокира вчасно прозвітувала перед НАЗК.

ДемСокира звітує перед вами за все: і за гроші, і за претензії, які отримує від НАЗК. Вони в основному за те, що ДемСокира не порахувала всі згадки про себе. Щоб ви розуміли, згідно українського законодавства, навіть горобець, який пролітає повз вікно і кричить: «Швець коїть довлєніє на суд» — має бути поставлений на баланс. І нікого не цікавить, чи ви просили горобця це робити.

Отже, коротко переповідаємо претензії НАЗК:

Continue reading