Давайте трішечки відкриємо карти щодо сьогоднішньої акції по Коломойському

Для початку невеличка довідка.

У законі «Про громадянство України» прописаний механізм втрати громадянином України українського громадянства. Механізм прописаний не дуже чітко, але достатньо зрозуміло. Отже, стаття 19 надає пояснення, якіми саме є підстави для втрати (саме «втрати», а не «позбавлення», аби не протирічити Конституції) громадянства України.

Перелік цих підстав дуже короткий, але нас цікавить пункт 1 цієї статті: «добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави». Далі ідуть пояснення, що саме вважати саме добровільним набуттям, а що — не добровільним. Якщо коротко: якщо людина у повнолітньому (18+) віці добровільно звернулась до представництва іншої країни із проханням надати їй громадянство і отримала паспорт цієї країни, то це є підставою для того, аби вона була позбавлена українського паспорту. Тут все максимально чітко.

Далі. Власне, рішення про втрату громадянства приймає Президент України (ст. 22), а у якості органу, який рекомендує йому прийняти те чи інше рішення, виступає спеціальна Комісія при Президентові України з питань громадянства (яку Зеленський, до речі, вже перезапустив, тепер там його люди). Комісія, в свою чергу, не проводить розслідувань, а лише розглядає документи, які їй передає ДМСУ — Державна міграційна служба України — і голосує з цього приводу, після чого документи йдуть на підпис президентові. При цьому рядовий громадянин не може звернутися до комісії самостійно: це може зробити або ДМСУ, або «органи місцевого самоврядування».

Отже, ще раз. Механізм такий:

— Державна міграційна служба звертається до Комісії при Президенті, надає їм документи щодо, наприклад, подвійного громадянства якоїсь особи Х;
— Комісія всі ці папери розглядає, голосує «за» або «проти» втрати громадянства цієї особи Х, і передає це на ім’я Президента;
— Президент підписує і видає відповідний Указ про втрату особою Х громадянства України;
— ???
— PROFIT!

Тепер до конкретики.

Читать дальше


Формула Зеленського

Незалежно від назви, наша позиція щодо «формули» повинна бути чіткою:

Доки російські війська будуть перебувати на окупованих територіях Донбасу, доки Україна не буде повністю контролювати свій східний кордон, доки український закон не буде діяти на всій території Донецької та Луганської областей – там не може бути встановлена легітимна українська влада. А значить не можуть бути проведені ніякі законні вибори.


Залишилася єдина мета —поховати дітей по-людськи

Це Лісовик. З літа 2014 року він живе тим, щоб повернутися в свій зруйнований будинок десь в Луганській області і поховати своїх дітей, яких розстріляли бойовики.

Лісовик — в минулому кадровий офіцер, развідник. 7 квітня 2014 року пішов добровольцем в батальйон Донбас, а потім — в ЗСУ. У серпні він потайки прокрався в свій будинок на окуповану територію, щоб відвідати своїх синів. «Я ж розвідник, я знаю, як пройти непоміченим», — говорить він. Але вдома все його життя різко перекинулося. Його будинок був зруйнований, а у дворі лежали тіла його двох синів.

«Їх розстріляли … Я їх у дворі закопав, тому що їх просто кинули після розстрілу. А тепер у мене мета: прийти до себе додому і поховати їх по-людськи», — розповідає Лісовик.

За дві доби він з’ясував, що стріляли «кадировци». «Це були чеченці, а навів їх мій найкращий друг».

Лісовик знайшов всіх. Він мстився. «Мене позбавили всього … Останній з тих, хто стріляв помер під Трьохізбенкою в 2015 році», — згадує Лісовик.

Він був поранений кілька разів. Останнє поранення отримав під Трьохізбенка — потрапили в засідку, підірвалися на фугасі.

«1,5 місяці коми, 4 метра кишечника видалено, ¾ шлунка і частину печінки. Осколки», — згадує він.
«У лікарні в Харкові думали, що я вже все, не жилець. Але мені є, для чого жити. Треба дітей поховати», — повторює він як заклинання.

Я не наважилася запитати, чому він не вивіз синів … але він якось сам відповів: «Куди звідси їхати? Це наша земля, чого я звідси повинен їхати? Ми їх сюди не кликали, вони самі прийшли. Не я ж прийшов в Москву «.

Сергей Невата


Наша улюблена рубрика «життя комах»

Але це ж нещодавно Сірожі, і всім іншим носіям білих, і вже тоді трішки засцяних, польт казали, що Порошенко — це єдиний, в кого буде хоча б теоретично мотивація закінчити і з Єфремовим, і з розстрілами на Майдані, і з вбивцями Гандзюк і з усіма іншими резонансними справами.

Що на другому терміні і з мінімальною перевагою він єдиний, хто мав би цю саму «політичну волю» і не мав би стримуючих факторів.

Але ні, ви нічого не розумієте, ви сектанти і порохоботи — відповідали вони в самому лайтовому варіанті.

Тому що вони були проти. Вони краще знали. І голосуючи проти — вони обирали молодих ригів, кєнтів Портнова і адвокатів Єфремова — ну що могло піти не так? Звісно, що ці чесні громадяни прямо почнуть з посадок Єфремова, не було ж ніяких сумнівів.

І зараз, коли їм вже остаточно і невідворотньо насцяли в очі, коли вже немає ніяких «кумів» в прокуратурі, коли є вже більшість всюди і можна зробити все, що завгодно — і робиться все, що завгодно, окрім власне відновлення справедливості.

Зараз вони, як завжди, ховають свої голови в пісок і кажуть про якісь «закони української політики», нібито закони Ньютона, які не подолати.

І це так показово, так, як і має бути. Просто дуже важко написати «ми обісрались» але оці несмішні жарти — воно ж насправді і є зізнанням, це і є довгоочікуване «обісрались» в їхньому виконанні.

Enjoy

Sergii Iesipov


Нафта майбутнього

Дуже просто і зрозуміло про землю України

Населення планети росте. З цим твердженням згодні всі.

Населення планети їсть більше м’яса. 1 кг м’яса – це (грубо) від 2.5 до 5+ кг зернових/технічних культур. Це легко перевірити.

Клімат різко міняється. З цим (політично) згодні не всі, але клімату все одно.

Вирощування рослин – це, в першу, чергу сонце і вода.

На карті внизу чим інтенсивніший зелений колір – тим більше зростуть врожаї пшениці до 2050 року. На 25+% у випадку України. Чим ближче до коричневого – тим більше впадуть ті ж самі врожаї все тієї ж пшениці.


клікабельно

Ще раз дивимось на Україну. Наша зелена пляма таки найкращенька:)

Олександр Омельчук


Бєню геть!

Андрей Скатерной: Гуртом і батька легше бити
Не говоря уже про бабушку.
Приходите. Хватит его бояться.
Пусть боится он.


Мероприятие на фб

Anton Shvets: Прямо сейчас в Днепре проходит «митинг» под Приватбанком работников Никопольского завода ферросплавов. Да, того самого, которому недавно цену на электроэнергию снизили. И того самого, который Бене принадлежит.

При этом НЗФ не является клиентом Привата и не состоит с Приватом в договорных отношениях. НЗФ был в залоге при рефинансировании Приватбанка Беней перед НБУ. То есть Беня кредиты у Нацбанка брал под залог Никопольского ферросплавного. И мировая У НЗФ с Нацбанком, Привет даже близко не сторона.

Ну работягам пофиг эти нюансы — куда привезли туда привезли.

Скажите мне.

Ферросплавщиков под Приватбанк сегодня тоже всесильная Гонтарева отправила? Ну для дестабилизации или чтоб миссию МВФ испугать? Ну Беня ж не совершает идиотских поступков, да? Ну вот зачем реально работникам НЗФ выходить под Приват? Ну ладно еще под НБУ, но Приват. Никакой логики, кроме рэкета.

Именно поэтому мы устраиваем эту акцию под АП. Зеленский же независим от Бени?

Ну так вперед.


Армія, мова, віра

То, что произошло вчера в Минске — вполне логичное развитие событий в диалоге между Москвой и Киевом.

Можно играться в «оттепель», о которой без особых колебаний говорил министр иностранных дел Вадим Пристайко. Можно звонить Путину и выражать взаимное удовлетворение в связи с обменом украинских заложников на Владимира Цемаха. Можно бегать по кремлевским кабинетам и спрашивать, кто первый хочет окончить войну и снять с этого сливки. Можно на многосторонних встречах обещать, что в случае проведения выборов на Донбассе будет имплементирован закон об особом статусе — и называть это «формулой Штайнмайера».
Все это — еще не политика. Все это — попытка остаться в мире собственных иллюзий невежественных и детских.

А потом наступает день, когда нужно подписаться под согласием проводить выборы на оккупированных территориях в присутствии российских военных и прочих бандитов. Когда нужно согласиться, что особый статус окупированной территории — которая так и останется оккупированной — должен быть зафиксирован в украинской Конституции. И когда ты понимаешь, что после этой подписи произойдёт в Киеве — даже если в обмен на предательство тебе обещают встречу в «нормандском формате» и «просто перестать стрелять».

Вот это и есть политика.

Многоопытный Леонид Кучма так просто и объяснил россиянам: начнутся волнения. Не нужно думать, что россияне не поняли — тем более, что их делегацию на переговорах возглавляет Борис Грызлов, который прошёл первый Майдан вместе с Кучмой.

Россияне все поняли. Россияне обрадовались. Волнения им и нужны. Ради этих волнений, ради полной дестабилизации Украины, ради ее краха они и работают.

А Зеленского и его окружение они просто используют. Как стаю непонятливых карасей. Бросают наживку и смотрят, клюнет ли.
А так как Зеленский в решающий момент насаживаться на кремлевский крючок не захотел, они его скоро возненавидят. Как возненавидели Порошенко, с которым тоже в 2014 году собирались «договариваться». Договариваться на языке Кремля означает — использовать и обмануть. Никаких других значений это слово в российском политическом языке не имеет.

И если Зеленский не захочет или просто побоится быть использованным, обманутым, выпотрошенным и выброшенным, как кости от карася, не будет никакой встречи в «нормандском формате», никакого разведения войск, никакого прекращения войны. А будет ее продолжение, будут попытки дестабилизации на всей территории страны, взрывы, убийства, тонны компромата и призывы президента защищать страну, а не думать о капитуляции перед агрессором.
Будет армия, мова, вера.

© Виталий Портников


Ну що ж — право голосу в киян вже відібрали


Та не може бути!

Повна несподіванка! Ніхто й гадки не мав!

Наші солдати відійдуть з обладнаних позицій, котрі коштують мільйони і будуть в незахищеній зоні. Їх місце займуть російсько-терористичні війська, а в «сіру зону» протяжністю близько 600 км потраплять десятки тисяч жителів.

Зробили їх разом, блять.