Символізм

Для мене завжди символом тихого затишку в світі були копиці сіна на околицях села.

Вони означали, що якісь невідомі мені чоловіки зрання правили косу — перестук линув над селом. Йшли росяними стежками. А вже потім, дужою рукою, як люблять творці реклами — витирали піт, знімали мокрі сорочки, пили крижаний квас, принесений дружиною — мамою — донькою — сином і раділи сонячній погоді: не замокне, не пропаде…

Копиці сіна означали, що бабуся встане на світанку, умиється, пов’яже чисту хустину, візьме хліб з сіллю для корови і принесе в дійниці тепле молоко з щільною пінкою…

А потім будуть коржики з маком і сонні п’яти онуків під клаптевою ковдрою. Ні, не трендовий нині печворк, а латочки зі старих поношених кофтинок. Тому що — ощадливі, тому що «одне на мені — друге на тині — третє в скрині на свято».

А для Миколки коржики заховають під рушничок. Тому що Миколай вже з 5 ранку на рибалці (бач, велосипеда під сараєм нема і вудок саморобних де поплавки з гусячого пір’я теж — нема!). А кішка спить під лялясом і ще не біжить зустрічати рибалку за обніжок…

Значить сам Миколка сидить в ранковому тумані, рука тремтить від напруги, поплавок легенько вібрує, а собака поруч, ще зовсім щеня — смикається, метушиться.

Читать дальше


Боевики стреляют «Горынычем» у Марьинки

«Очень надеемся, что кадры увидит в первую очередь местное население временно оккупированных территорий, и сделает для себя выводы», — пишут наши военные.

Гибридная армия РФ в Донбассе применила на западной окраине Донецка возимую установку разминирования УР-83П, так называемый «Змей Горыныч». Видео военного преступления выложил в сеть один из оккупантов, который снимал выстрел на мобильный телефон, пишет пресс-служба 24-й бригады ВСУ.

На кадрах видно, как производится выстрел, и как после падения заряда посреди застройки следует сильнейший взрыв — заметно ударную волну. Фактически, эффект от подрыва заряда УР-83П аналогичен применению авиабомбы мощностью около тонны.

Читать дальше


Байки від Кошки

Я пишаюся тим, що ніколи не брешу. Але на фронті я брехав, що у нас є техніка.

Іноді звичайні люди приїздили й задавали дивні запитання.

— Что ж вас так кинули, без техники, без ничего тяжелого?
— С чего вьі взяли, что у нас ничего нет?
— Ну вон там серьезньіе ребята стоят, у них куча техники закопана на посту, танки, бєхи, а у вас пусто, только автоматьі..
— Если вьі их не видите, єто не значит что их нет.
— Да?
— Конечно! Мьі просто не хотим пугать население техникой, ведь неприятно проезжать под стволами. —
— Ну да.
— Ну вот мьі технику и спрятали вон там в зеленке, — і вказав на місце де встановлено найбільше сигналок.
— Тю, а мьі думали что вьі вообще пустьіе тут..
— Не переживайте, скажу вам по секрету, мьі заряженьі лучше чем те ребята, поєтому и не стремимся все показьівать. А им страшновато, вот они всю технику напоказ и вьіставили, чтоб боялись. Понтьі колотят!
— Аааа.. Ну тогда я за вас спокоен!
— Я вам больше скажу, у нас тут еще и патрули катаются между постами, и днем и ночью… — разошелся я!)

Хлопці спитали мене, навіщо ти набрехав йому з три короби. А тому-що атакують у слабкому місці. Цей тіп, якщо не ворожий інформатор, то все-одно піде й розповість всім, що ми неймовірно заряджені, і що тут патрулі по лісах ходять. І настільки професійно, що їх ні хто не бачить навіть!
Це дійде до супротивника, котрий шукає слабке місце. Нас атакувати вони не стануть, бо навколо повно скиглярів, котрі ниють що у них нічого немає. Тому скоріше їх атакують, а хай не скиглять, у них хоч техніка є.)

Читать дальше


Роки минають, а Кучму все так само геть

Це Serg Marco, він же Карпюк Олександр, який сьогодні буде бажати всього поганого людям з кепською пам’яттю. А саме людям, які забули події 2014-2015 років.

Вчора було офіційно оголошено, що ЗСУ вийшли на позицію «Дерзкая» під Маріуполем. І це дійсно хороша новина, тому що мова там йде не про одну позицію, а про цілу лінію оборони, яку нарешті зруйнували, змусивши противника відступити до самого Комінтернового.

Погано лише те, що в боях за цю фортифікаційну лінію загинули кілька десятків українських воїнів за минулі три роки. І якби Комінтернівську лінію не віддав Кучма в Мінську, а ми не відвели війська, то можливо, сепари не зайшли б в Комінтернове, як до себе додому і ЗСУ не довелося б помирати за цю ділянку землі для встановлення рівновагу під Маріуполем в плані утримання стратегічних висот.

Але давайте за порядком.

У 2014 році за допомогою тристоронньої групи з Кучмою і представниками терористичних угруповань Захарченко та Плотницького, після того як ми вже один раз повірили Росії на тему «зеленого коридору» під Іловайськом і на територію України зайшли регулярні російські частини, була ініційована Мінська група. Було досягнуто домовленостей про припинення вогню, а саме: меморандум, відведення важкого озброєння на 15 км від лінії зіткнення станом на дату підписання меморандуму і формування тим самим зони безпеки, заборони на польоти бойової авіації й БПЛА та заборона встановлення мінно-вибухових загороджень в цій зоні безпеки.

Читать дальше


Военное, бытовое

«Щодо переміщення боєприпасів, начальник озброєння поінформував, що з початку 2014 року вже переміщено близько 360 тис. т боєприпасів, у тому числі і з лівобережної України. В захищені сховища транспортували вже понад 170 тисяч ракет та боєприпасів, що дозволило укрити 100% реактивних снарядів до реактивних систем залпового вогню. Крім того, переукупорено понад 30 тис. т боєприпасів».

Кажется, что просто себе цифры. 360 тысяч тонн. Но есть нюансы. 6 немецкая армия в Сталинграде на пике оборонительных боев тратила в день 1000 тонн боеприпасов. На 334 тысячи человек состава. 9 армия в оборонительных боях у Ржева — примерно 900 тонн. В сутки общевойсковых боев, с артиллерией корпусной, с авиацией, артподготовками по 7 часов. 30 тысяч тонн расстреляли все 81 мм. минометы вермахта с лета 41 года по лето 42-го.

Это так — о скором исчерпании боеприпасов в ходе ООС, о том, что нужно срочно строить завод для валовых боеприпасов, а то вокзал уходит и о том, что если бы так охраняли склады как политиков, то ничего бы не случилось. Видел такие шутейки в ленте. Один грузовой вагон — это 40-60 тонн. Но это с ящиками, упаковкой, укупоркой. Можете представить сколько нам обходится эта война в часах работы, грузовых вагонах, перевозке, постройке складов, дефектации у ракет.

Где-то сейчас сидит тетя в халате, разбирает ракету к «Конкурсу», снимает пихло, смотрит состояние контактов и проводов, проверяет окислилось или нет, голову тащит в ОТК. Ей премию платят, за то, чтобы она вышла в субботу. И она так и не увидит как вы пишите про то, «а что, вообще, сделано за 5 лет войны» — потому что ей надо крутить дальше.

Кирилл Данильченко


Не перелетить…

— Тьоть, скажіть мені, просто скажіть. Як живучи на кордоні з росією – скільки від вас до границі, чотири кілометри? Ви ж на бомбі сидите, і при цьому голосуєте за шелупень, яка заведе сюди росіян. Ви ж першими удар на себе приймете, ну як же так?

— Доця, знаєш що, ти тільки не нєрвнічай, ладно? Я так собі думаю, якщо начнуть стрілять, то нас не зачепить. Воно через нас перелетить і дальше пуйде, а нас не тронуть.


фото Олексій Плиско

Мені до сліз шкода цих людей. Ось цих своїх тіток і дядьків, яких я знаю змалку, з чиїми дітьми разом виросли, і з якими ми так рідко бачимося, хіба на гробки раз на рік. Трудяги, все життя на землі і в роботі. Боже сохрани вкрасти, взяти чуже чи не помогти сусідові.

Читать дальше


О молчаливых

В соцопросах неучаствующих
В соцсетях неактивных.
НЕпорохоботах ниразу.

Он — 60 + .

Живет в прифронтовой зоне. Ну почти. В Мариуполе. Дотошный, злой, хмурый. В 14-м году ходил на все проукраинские митинги, видел как все начиналось с кучки бомжей на клумбе и во что потом вылилось. Убежден, что местная ылитка город тогда сдавала, а когда эту шелупонь выбили — не успели вздохнуть — война подступила вплотную.

Он обустроил бомбоубежище, одно на три дома, все прибрал, натаскал воды, одеял, обьяснял бабкам где в квартире стена несущая, если выйти не успевают. Таскал в госпиталь то, что жена пекла для пацанов. Приходил мертвый, с белыми глазами.

Соцсети почитывает, но молча. В свое время, как нож в масло, зашли высеры бутусова-касьянова «не так воюют», «не так командуют», «всюду зрада». И местная ылитка не пижжена, и ахметов не сидит. Кто виноват? Отгадайте с одного раза.

И 14 и 15 год прошли на нервах: сдадут таки Марик или как? Спасибо укрсучмедиа — добавляли «оптимизма».

К 19 году город жив и заметно похорошел, Прапор України повсюди, все працює, бачить яка техніка у Армії, бачить як змінилася Армія, але… илітка не піжженна, ахметов не сидить…

На вибори піде обов’язково.

Голосує за ПП.

Дивно? Ні.

Бо Армія, бо «Геть від Москви!», бо всі інші і илітку не відпіздять, і ахметова не посадять, але Армію здадуть, і «на коліна стануть». Отака аргументація.

Светлана Любовникова


А тим часом хлопці працюють. І працюють добре.

На війні відбувся ланцюг подій. Потужний. Важливий. Знаковий. Той, що багато про що говорить.
Здавалося б.

10 гірсько-штурмова бригада за п’ять днів знищила чотири одиниці техніки російсько-окупаційних військ. На військовому сленгу це називається «заПТУРили».

Чотири постріли, чотири ракети — чотири влучення. Українським комплексом «Стугна» (хоча «вони» стверджували, що це Джавелін).

30.01 — КАМАЗ з бойовиками;
31.01 — МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 та розрахунком;
03.02 — МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 та розрахунком;
04.02 — КРАЗ з бойовиками.

Всі випадки сталися під час спроби зближення ворожих сил з нашими позиціями, і спробі атакувати. Всі випадки лежать в рамках права ВСУ на адекватну відповідь.

Ні, це не «спеціально запрошені фахівці». Це кілька РІЗНИХ штатних розрахунків бригади (документи подані на нагородження).

Це демонстрація сили Армії. Це демонстрація ступеня вишколу і готовності Армії.
Це характерний приклад того, як армія воює, і реагує на дії противника.
Це яскрава картина того, як виглядає зараз війна з агресором.
Яка не закінчилася від слова «зовсім».
Нарешті, це підтвердження якості та мощі зброї, розробленої і виробленої в Україні.

Всі ці події висвітлені по офіційних каналах.
Це не піар. Це не можна зімітувати або інсценувати.
Це не можна купити і сфальсифікувати.
До того ж, це безсумнівний успіх. Це, нехай позиційна, але явна і впевнена перемога.

Читать дальше


Нех%й шастать

Кирилл Данильченко: Я бы сказал, что подкрались и заптурили, потому, что мотолыга или беха в низине стоит, но и так, и так красавцы.

Вот это ощущение когда ПТУР в воздухе и эти секунды пока она выравнивается после выхода — непередаваемые эмоции. Может зацепиться ракета за ветки или провода, может начать движение цель, могут ударить минометом, могут сапогом, ты как мишень на нейтралке прикованный к пусковой. Тянутся, тянутся и тянутся. Поэтому выносной пульт у Стугны это плюс сто к здоровью и морали. Пригорели черти в коробке, пригорели за погибшего капеллана 54-ой и раненных бойцов 72-ой. Тоже уже третий удачный эпизод за две недели. Учебный центр птуристов и передачи прошлого года начинают давать свои плоды.

Українські військові знищили бойову машину російських окупантів

5 лютого, під прикриттям мінометного вогню, російські найманці, застосовуючи броньовану бойову машину, здійснили спробу наблизитися до передових позицій українських захисників та захопити спостережний пост на напрямку Сокільники – Кримське, що на Луганщині.